Сейчас читаю
Архівний запис: остання розмова з Василем Куком

Архівний запис: остання розмова з Василем Куком

Про нього шанобливо відгукувалися навіть радянські спецслужби: «Останній із могікан, суперник, який дійсно викликав повагу». Василь Кук провів 17 років — з 1937-го по 1954-ий — у підпіллі, в тому числі й антифашистському.

— Що для вас означає День Перемоги?

— День перемоги над фашизмом. Гітлеризм — це жахливо, і з ним воювала вся Європа, а не тільки Червона Армія. У тому числі з фашистами билася і Організація українських націоналістів (ОУН), і Українська повстанська армія (УПА).

Ми почали боротьбу майже тоді ж, коли і Червона Армія — з липня 1941-го. Німці почали заарештовувати оунівців, які оголосили незалежність України у Львові, і було вирішено створювати бойові групи для боротьби з фашистами.

З цих бойових груп і виросла УПА, створена в жовтні 1942-го. УПА — єдина з усіх сил європейського антифашистського опору, яка вела бойові дії проти нацистів без іноземної допомоги.

— УПА звинувачують ледь не у співпраці з німцями…

— Це брехня. Тисячі бійців і підпільників ОУН і УПА загинули в нерівних боях з гітлерівськими загарбниками. Група, до складу якої я входив, в 1941-му прямувала до Києва і була заарештована в Василькові німцями. Нас везли до Львова — на слідство і, швидше за все, розстріл. — Є щось, що ви зберігаєте з часів війни, що особливо дороге вам?

Читайте также

— Залишилася пам’ять. Майже всі мої бойові товариші загинули — хто від рук німців, хто від рук «совітів». Адже теперішні ветерани УПА — це не учасники бойових дій, а переважно цивільне населення, яке давало притулок і їжу повстанцям, за що й поплатилася багаторічними термінами в таборах. Тепер я один, але зберігаю найдорожче — пам’ять.

— А з радянськими ветеранами які у вас стосунки?

— Ми не відзначаємо 9 травня, оскільки це свято Червоної армії. Але ветерани УПА підтримують прекрасні стосунки з ветеранами ЧА, які підтримують ідею незалежності України. Я навіть входжу в президію Об’єднання ветеранів війни під керівництвом академіка Ігоря Юхновського. https://youtu.be/laN53hcI7GE