Наше право: Як написати позов до суду?

Категорія: правова освіта

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Право на справедливий судовий розгляд передбачене також Європейською конвенцією з прав людини.

Порядок реалізації права на звернення до суду з метою захисту права на доступ до публічної інформації визначений Кодексом адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (стаття 6 КАС України).

Строк звернення до адміністративного суду

Законодавством встановлено шестимісячний строк, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду за захистом свого порушеного права. Цей строк обраховується з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Іншими словами, запитувач може подати позов на протязі шести місяців з дня, коли:

1) отримав неправомірну відповідь розпорядника на запит (це і буде день, коли він дізнався про порушення свого права на інформацію)

2) мав отримати відповідь розпорядника на запит на інформацію, але не отримав її;

3) виявив відсутність інформації на офіційному веб-сайті розпорядника, яка підлягає розміщенню обов’язковому розміщенню, відповідно до закону;

4) іншим чином дізнався про порушення свого права на доступ до публічної інформації.

У випадку, якщо запитувач до подання позову скористався досудовим порядкомвирішення спорів (наприклад, подавав скаргу до керівника розпорядника чи вищого органу) строк звернення до суду становить 1 місяць з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єктів владних повноважень щодо його скарги.

Із практики. Не визнається доказом про те, що особа дізналася про порушення свого права чи про рішення органу на підставі її скарги, якщо орган влади надає інформацію тільки про надсилання листа, але не про його отримання. «Наявність доказів факту надсилання листа не може вважатися доказом і його отримання та як наслідок доказом інформованості в даному випадку позивача про відповідні обставини».

Що робити у випадку пропуску строку звернення до суду?

Якщо строк звернення до суду минув, то подаючи позовну заяву, варто, посилаючись на додані матеріали, обґрунтувати, що позивач об’єктивно не мав можливості подати позовну заяву у межах передбаченого законом строку. Якщо суд, визнає такі причини поважними, він візьме справу до розгляду.

До якого суду звертатися з позовною заявою?

Справи щодо порушення прав на доступ до публічної інформації розглядають адміністративні суди України.

Адміністративні суди НЕ розглядають справи про накладення адміністративних стягнень.

Предметна підсудність

Територіальна підсудність

Справи щодо порушення розпорядниками інформації права на доступ до публічної інформації вирішуються судами, що територіально розміщені за місцезнаходженням відповідача(наприклад, позов до міської ради потрібно подавати до суду у конкретному місті, а позов до міністерства – до суду у Києві).

На замітку для скаржника: Структуру судів України, їх адреси та іншу важливу для подання позову інформацію можна подивитися на офіційному веб-сайті «Судова влади України» за посиланням http://court.gov.ua/sudy/

Написати позовну заяву

Загалом позов може бути складено у довільній формі, проте існує кілька формальних вимог, що передбачені процесуальним законодавством, дотримання яких є обов’язковим. Тобто у позові обов’язково потрібно зазначити інформацію, передбачену статтею 106 КАС України.

Також Ви можете використати шаблон позовної заяви. Отже, у позовній заяві потрібно зазначити суд, сторони, їх місцезнаходження/проживання, обставини справи, зміст позовних вимог та перелік додатків до позову.

Зупинимось детальніше на основних положеннях.

Позивачем у даних справах є запитувач – особа, право на інформацію якої було порушено. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувачами інформації можуть бути фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень. В даному випадку не важливо, чи запитувач звертався з запитом на інформацію, намагався прочитати її з офіційного веб-сайту чи отримати доступ до засідань колегіального суб’єкта владних повноважень. Значення має факт порушення його права.

Відповідачем – розпорядник інформації, відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Зверніть увагу, що розпорядниками інформації визнаються суб’єкти владних повноважень та інші юридичні особи. Розпорядниками інформації не визнаються посадові чи службові особи.

Обставинами справи є короткий виклад того, що сталося. Наприклад, у випадку відмови на запит позивач повинен зазначити коли, як і до кого подавав запит, яку інформацію/документи просив надати і що саме, в якій формі на це відповів розпорядник.

Далі у позові потрібно вказати норми Закону «Про доступ до публічної інформації», які передбачають конкретний обов’язок розпорядника, який він порушив. Потрібно вказати, що відповідач (розпорядник) порушив ці норми, а отже, порушив право запитувача на доступ до інформації.

В заключній частині позову потрібно зазначити, що саме Ви просите суд зробити. Зокрема, відповідно до КАС України можна просити про:

1) визнання протиправними рішення розпорядника інформації (або окремих його положень), наприклад, визнати нечинним розпорядження «Про затвердження переліку службової інформації», оскільки його положення суперечать вимогам закону, або рішення місцевої ради, оскільки порушений передбачений законом порядок оприлюднення проекту такого рішення, тощо.

2) скасування або визнання нечинним таких рішень чи окремих його положень про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

3) визнання неправомірними дій чи бездіяльності розпорядника інформації, наприклад, визнати протиправною відмову в отриманні інформації чи бездіяльність – неоприлюднення інформації, що відповідно до закону має оприлюднюватися;

4) зобов’язання відповідача вчинити певні дії: надати інформацію, оприлюднити певну інформацію на офіційному веб-сайті, опублікувати рішення конкретного розпорядника тощо;

5) зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій, наприклад, не чинити перешкод для доступу запитувачів до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень;

6) стягнення з відповідача коштів, наприклад, судових витрат;

7) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

Згодом слід перелічити додатки до позову (квитанція про сплату судового збору, копія запиту, відповідь на запит тощо) та обов’язково потрібно поставити дату та підпис.

У випадку, якщо позивач не зазначив якихось обов’язкових складових позову, про які йшлося вище, суд залишить позовну заяву без руху і надасть час для усунення конкретного недоліку (тобто зазначить, що саме потрібно змінити). Якщо в цей термін недоліки не будуть усунені – суд поверне позов і не буде розглядати справу.

Зібрати додатки до позову

За загальним правилом кожна сторона у справі надає суду докази, тобто повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки Ви оскаржуєте дію (відмову у наданні інформації) чи бездіяльність (ненадання жодної відповіді чи ігнорування частини запиту, не опублікування інформації) суб’єкта владних повноважень, то презюмується, що доводити, що такі дії були законними, повинен саме відповідач.

Проте, це не означає, що позивач не повинен доводити свої твердження.

Отже, суду потрібно надати:

Копію надісланого запиту
Копію відповіді розпорядника

При оскарженні ненадання відповіді у строк, встановлений законом (5 днів), варто додати і конверт, на якому відображено поштовий штемпель і видно дату відправки.

Якщо відповідь надійшла на електронну адресу – скріншот такої відповіді.