Американська театральна режисерка українського походження Вірляна Ткач працює над виставою “Алло” у харківській резиденції “Слово”.
Вистава поєднає дві реальності — 1920-ті та сучасність, постановку зі схожою назвою (“Алло, на хвилі 477”) робив театр “Березіль” в 1929 році, розповіла заступниця директора з розвитку Харківського літмузею — керівниця проєкту “Харківська резиденція “Слово” Тетяна Пилипчук.
За її словами, сучасна вистава не буде копією твору театру Курбаса, проте, можливо, матиме до нього відсилки:
Можу тільки здогадуватись про мотивацію Вірляни: вона захоплюється Курбасом, була кураторкою виставки про нього в київському “Мистецькому Арсеналі” та в харківському “ЄрміловЦентрі”.
Точна дата прем’єри вистави невідома. Орієнтовно прем’єра запланована на 2022 рік — до 100-річчя із заснування Мистецького об’єднання “Березіль”.
Над текстом постановки режисерка працюватиме із письменником Сергієм Жаданом. Вони познайомились у 2002 році, а у квітні 2019 року вийшла збірка англомовних перекладів поезій Жадана, авторкою яких стала Вірляна. Перший перекладений вірш, який став останнім у збірці “Кінець української силабо-тоніки”, якраз про будинок “Слово”.
Будинок “Слово” — житлова шестиповерхівкана вулиці Культури, 9. Побудована наприкінці 1920-х років кооперативом літераторів. Будівля спроєктована Михайлом Дашкевичем та має в плані символічну форму літери “С”. З 1933 по 1938 рр. з будинку репресували понад 70 мешканців-літераторів з 60 квартир. Одинадцять із них розстріляли в урочищі Сандармох. Цей період в історії української літератури назвали “Розстріляним відродженням”.