Зараз читаю
БУТИЛОВАНА ВОДА: НАЙБІЛЬША АФЕРА В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА

БУТИЛОВАНА ВОДА: НАЙБІЛЬША АФЕРА В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА

Вода у пляшках у всьому світі має величезний попит. Її продаж зростає в середньому на 10% на рік і до наступного 2020 року оборот цієї індустрії складе 280 мільярдів доларів. Якщо з країнами, що розвиваються, все ясно, то з чим пов’язане зростання попиту на цей продукт там, де населення забезпечене якісною водопровідною водою?

Вперше бутильовану воду почали продавати досить давно, ще у XVIII столітті. У 1760-х роках бостонська компанія Jackson’s Spa розливала мінеральну воду у скляні пляшки, пропонуючи їх своїм клієнтам як терапевтичний засіб від різних захворювань.

У XIX столітті в деяких країнах виробники почали випускати бутильовану питну воду, що являла собою звичайну, але пройшла очищення. Попит на цей товар був високий, тому що в містах водопровідна вода була вкрай низькою якістю і населення долали епідемії кишкової інфекції.

Доставка бутильованої води в США на зорі XX століття вже була організована з розмахом та із залученням найсучасніших транспортних засобів.

Бізнес цей розвивався дуже активно в багатьох країнах світу, поки в XX столітті не було вигадано технологію хлорування питної водопровідної води. Поява дешевої та якісної води у багатьох будинках США та Європи, звичайну бутильовану воду купувати майже перестали та активно продавалася лише лікувальна, мінеральна.

За водою із підземних джерел стійко закріпилася репутація цілющою. У 1898 році французький лікар Луї Пер’є заснував водолікарню в місті Вереж і при ній відкрив підприємство з розливу мінеральної води з місцевих джерел.

Споживачі дуже недешевої води Perrier упевнені, що належать до еліти та споживають найкраще. Насправді їх безсовісно обманюють понад століття

Свій продукт Пер’є постачав до елітних готелів та ресторанів Європи, але його бізнес був зовсім невеликим. Все змінилося 1946 року, коли підприємство викупив підприємливий бізнесмен Густав Левен. Ця людина досягла того, що в короткий термін вода з Вережа зайняла левову частку європейського ринку, потіснивши таких конкурентів як Evian і Vittel.

На початку 1970-х бренд Perrier став безперечним лідером у Європі та вийшов на простори американського ринку. У США маркетинг вимагав особливого підходу, тому Левен зробив ставку насамперед на снобізм місцевого споживача. Воду з Європи подавали як продукцію для обраних, тих, хто досяг у цьому житті успіху та багато чого собі може дозволити.

Маркетологи Perrier знаються на виробництві реклами, використовуючи найбільш ефектні образи і технології

Це була вдала для американського ринку стратегія — вона спрацювала і з 1975 по 1978 рік обсяг продажів на води Perrier на американському ринку зріс з 2,5 мільйона до 75 мільйонів пляшок на рік. Добре допомогла бізнесу Левена мода на здоровий спосіб життя. Вода у пляшках вважалася і раніше одним із основних її атрибутів.

У 1990-х роках у галузі відбулася справжня революція – на ринку представили свою бутильовану воду такі гіганти як PepsiCo (вода Aquafina), Nestle (вода Pure Life) та Coca-Cola (вода Dasani). Після вступу в гру цих виробників бутильована вода здобула остаточну перемогу над водопровідною.

Аналітики компанії Beverage Marketing Corporation підрахували, що у світі продається щорічно 460 мільярдів літрів бутильованої води. Найбільшим споживачем цього продукту є Китай, мешканці якого щорічно купують 80 мільярдів літрів, а друге місце у США, де продають 45 мільярдів літрів. Наступні позиції щодо споживання займають країни зі спекотним кліматом, такі як Мексика, Індонезія, Бразилія, Індія та Таїланд.

Чудова Діта фон Тіз не може обійтися без води Perrier. Чи нам сумніватися у її користі?

Замикають десятку лідерів із попиту на бутильовану воду благополучні європейські країни Німеччина, Італія та Франція, де щороку продають відповідно 12, 11 та 9 мільярдів літрів води у пляшках. Попит на цю продукцію у цих країнах високий, незважаючи на високу якість водопровідної води.

Ви замислювалися про те, наскільки бутильована вода дорожча за водопровідну? Різниця у ціні становить приблизно 2000 разів! Є країни, в яких така вода коштує дорожче за молоко, пиво і навіть бензин. І це не в країнах, що розвиваються, де не вистачає питної води, а в державах, де комунальні сервіси знаходяться на висоті.

За даними громадської організації Food and Water Watch, у США літр бутильованої води, в середньому, втричі дорожчий за літр молока і майже в 4 рази дорожчий за літр бензину. Чому так відбувається? Чому люди купують звичайну воду у пляшках, не шкодуючи на неї грошей?

Головним козирем виробників бутильованої води в усьому світі є те, що вона екологічніша, чистіша і корисніша за будь-яку іншу. Це вселяється споживачам за допомогою хитрих маркетингових технологій, через рекламні ролики та бігборди. Насправді те, що вселяють нам хитрі торговці звичайною водою, не має з реальністю нічого спільного.

Вода в рекламі виглядає так привабливо, особливо у спекотний літній день

Дослідники з компанії Environmental Working Group, які тривалий час займалися питанням якості бутильованої води, інформують, що більшість виробників цієї затребуваної продукції не приховують, що їх товар — це звичайнісінька вода з крана, але пройшла додаткове очищення.

18 відсотків брендів все ж таки наполягають на виняткових властивостях своєї продукції, але категорично не хочуть вказати місце розташування мінеральних джерел, з яких вони отримують свою «живлючу вологу». Це означає, що джерелом, як і першому випадку, є звичайний водопровід.

Лабораторні дослідження показують, що в більшості випадків бутильована вода нічим не відрізняється від взятої з крана. «Додаткове очищення» про яку так люблять розповідати компанії, в розвинених країнах абсолютно нічого не дає, оскільки їхня водопровідна вода і так відповідає найвищим стандартам.

У країнах Європи стандарти більш вимогливі до водопровідної води, ніж до бутильованої

Цікавим є той факт, що в США та країнах Євросоюзу якість води з крана теоретично може виявитися вищою, ніж бутильованою. Ця здається абсурдною обставина пов’язана з тим, що держава набагато суворіше контролює водопровідну воду, ніж бутильовану.

Існує чимало прикладів, коли пропонована виробниками вода виявлялася небезпечною для здоров’я та навіть життя. У квітні 2019 року американський споживчий журнал Consumer Reports повідомив, що у воді шести популярних у США брендів: Starkey (належить Whole Foods), Peñafiel (Keurig Dr. Pepper), Crystal Geyser Alpine Spring Water, Volvic (Danone), а також Crystal Creamery та EartH₂O, виявлено миш’як з небезпечною для організму людини концентрацією.

Реклама

Продукція одного із заводів Nestle у Канаді готується вирушити до своїх споживачів повітрям

Читати також

Але навіть у тому випадку, якщо виробник належить до своїх обов’язків максимально ретельно, розлита по пластикових пляшках очищена вода не може бути чистою за умовчанням. У процесі зберігання, навіть не надто тривалого, вона неминуче забруднюється мікрочастинками пластику, з якого виготовлена ​​тара.

Також добре відомо, що навіть при невеликому нагріванні, пластик починає виділяти шкідливі хімічні речовини, які відразу потрапляють у воду. Саме тому не рекомендується залишати бутильовану воду в місцях, де на ємність можуть потрапляти прямі сонячні промені.

Пластикова тара небезпечна – цей факт є загальновизнаним

У рекламі бренди акцентують увагу на тому, що бутильована вода смачніша за водопровідну. Чи так це? Перевірити це твердження нескладно і у Вермонтському університеті вирішили поставити у питанні жирну крапку. Там дали групі дегустаторів скуштувати водопровідну та представлену на ринку відомими компаніями воду, без позначень приналежності.

Як виявилося, професійні дегустатори в переважній більшості випадків не змогли відрізнити воду з крана і воду з гарної фірмової пляшки, яка коштує в сотні разів дорожче. Президент Тихоокеанського інституту Пітер Глейк у своєму інтерв’ю виданню Business Insider сказав з цього приводу:

Неправильно вважати, що бутильована вода чистіша, здоровіша або безпечніша, ніж водопровідна. Вода у пляшках не краще регулюється, не краще перевіряється та не краще контролюється, ніж водопровідна. А коли виникають проблеми з водопровідною водою, рішення полягає в тому, щоб інвестувати в оновлення та ремонт наших систем водопостачання, а не у воду у пляшках.

Щодня тисячі подібних вантажних автомобілів розвозять воду до магазинів та офісів по всій території США.
Не можна забувати і те, що екологічність виробництва бутильованої води залишає бажати кращого. Пластикові пляшки – один із найсерйозніших забруднюючих факторів на планеті. У 2016 році при виробництві пляшок для води в США було використано 2 мільйони тонн пластику, для виготовлення якого було видобуто щонайменше 64 мільйони барелів нафти.

Можна впевнено говорити про те, що загальна переконаність у тому, що вода в пляшках краща і корисніша за звичайну, водопровідну — це результат лобіювання інтересів виробників цієї продукції на найвищому рівні і, звичайно ж, ефект від вміло виготовленої реклами.

Продукція компанії Nestle Waters NA

Видання Business Insider провело приблизний підрахунок коштів, вкладених Nestle Waters NA, Nestle USA та Coca-Cola у лобіювання своїх інтересів у конгресі США та з’ясувалося, що з цією метою було витрачено щонайменше 28 мільйонів доларів. І знаєте, яка основна мета цього лобізму? Не популяризація бутильованої води. Виробники домагаються скорочення бюджетних видатків на державне водопостачання.

Також відомі бренди чимало вкладаються в антирекламу водопровідної води, показуючи її низьку якість та небезпеку здоров’ю. Тут виправдано будь-які капіталовкладення — мільйони людей у ​​всьому світі почали боятися воду з крана і це стосується навіть мешканців таких країн, як Велика Британія, Швейцарія та Франція.

Головний секрет виробників питної води, який вони нізащо добровільно не розкриють, — це рентабельність їхнього бізнесу. Багато шанованих експертів упевнені, що прибуток гравців цього ринку цілком може конкурувати з прибутком, який отримує наркокартель від торгівлі наркотиками. Вигода брендів складає не сотні, а тисячі відсотків!

В американському документальному фільмі «Потік: заради любові до води», що вийшов 2011 року, автори наводять такий простий приклад. На початку 2000-х компанія Nestle набула права використовувати воду із джерел штату Мічиган протягом 99 років. За цю нагоду компанія заплатила 70 тисяч доларів. На рік виходить небагато, щось близько 700 доларів. Що має з цього один із найбільших виробників бутильованої води? Цифра вражає уяву – на розливі цієї води компанія заробляє понад 1,8 мільйона доларів на добу!