В народі недарма кажуть: потягнеш за одну ниточку, і розпуститься вся завіса. Завіси, у свою чергу, завжди щось приховують. Від суспільства, переважно. Нагадаємо вам історію однієї ниточки, яка перетворилась на огидний «освітянсько-корупційний клубок». Де вже за яку ниточку не потягнеш – клубок тільки сильніше заплутувався.
Почалася ця історія з матеріалу, опублікованого редакцією «Правовий Контроль» щодо ситуації в навчальному закладі смт Попільня на Житомирщині.
У ньому йшлося про те, що мешканці смт Попільня вкрай обурені тим, що директор Попільнянського ліцею пан Шуляр, жодним чином не реагує на скарги батьків учнів, а водночас і місцевій відділ освіти – жодним чином не реагує ані на батьківські звернення, ані на ситуацію в ліцеї загалом. Більше того: пан Шуляр халатно ставиться до своїх прямих обов’язків та свідомо приховує факти булінгу у навчальному закладі. Виходить, що нас привчають терпіти несправедливість з дитинства, замість того, щоб навчати відстоювати свої права.
Ви запитаєте як? Відповідь лежить на поверхні – мажори та їх сталева впевненість в особистій безкарності. Так сталося і в смт Попільня, і так, на жаль, стається в кожному українському місті, смт чи селі щодня. В Попільні, майже як і усюди, мажор – це син місцевої депутатки, який навчається в Попільнянському ліцеї. А його мати має на директора неабиякий вплив. Настільки суттєвий, що пан Шуляр робиться сліпоглухонімим, коли батьки інших учнів усно та письмово скаржаться на поведінку «депутатського синочка». Котрий – як розповідають місцеві мешканці – не перший рік буквально гнобить як ровесників, так і учнів молодших класів. Проте факти булінгу в ліцеї директор ігнорує, а дітей, що від нього потерпають та не бояться про це розповідати, проявляючи власну свідомість – залякує відрахуванням з навчання.
Як зазвичай, журналістський матеріал у коментарях був однією частиною читачів підтриманий, а іншою – підданий критиці і сумнівам в його правдивості.
Маючи досвід у дослідженні подібних тем, редакція вже іншого видання, Пресінформ, вирішила провести перевірку викладених фактів. Тому редакцією було надіслано у місцеві органи влади декілька інформаційних запитів, на що було отримано от такі відповіді.
Як розповіли у розмові з журналістом місцеві мешканці – стосунки з педагогічним колективом у директора від самого початку «не склалися». Можливо тому, що досвіду роботи у цьому колективі він не має, а на цю посаду «призначений згори», і абсолютно переконаний, що звільнення за будь-які порушення йому не загрожує.
Зауважимо, що редакція одразу надіслала інформаційний запит щодо процедури призначення пана Шуляра на керівну посаду.
Потягнувши за ниточку демонстративного небажання Шуляра дотримуватись Закону України про недопущення фактів булінгу у навчальних закладах – виникло питання: наскільки призначення пана Шуляра на керівну посаду відповідає нормам діючого законодавства про призначення директорів навчальних закладів?
Адже згідно закону “Про повну загальну середню освіту” , котрий набув чинності 8 березня 2020 року, з 1 липня 2020 року передбачене переведення викладачів на однорічний трудовий договір. Ідеться не про звільнення, а про автоматичне переведення на інший тип договору. Проте педагог, який відмовиться від переведення на строковий договір, має бути звільнений. Те саме стосується директорів – з 1 липня 2020 року припиняються їхні безстрокові договори і укладаються нові на 6 років. Після завершення дії цих договорів, ці люди мають право взяти участь у конкурсі керівників шкіл.
Вельми цікавою є інформація від батьків учнів ліцею про те, що коли під час чергового ремонту школи треба було замінити вікна – то пані депутатка , син якої безкарно роками залякує та принижує інших учнів ліцею, закрила очі на те, що було зірвано планові терміни проведення робіт, що нові вікна було закуплено по «лівому тендеру», значно дешевші, ніж вказано у технічній документації, що не відповідали санітарним вимогам інші будівельні матеріали, а діти після цього ремонту два роки дихали шкідливими випарами неякісної фарби. Запит щодо тендеру – також було надіслано до розпорядника даної інформації.
Спочатку журналісти спробували поспілкуватися особисто з директором ліцею Шуляром В.М., який просто заперечував факт булінгу в його учбовому закладі. Що, до речі, виглядає досить абсурдно, зважаючи на те, що ця людина – до нинішньої посади! – довгий час була керівником Служби у справах дітей смт Попільня. Тобто, особа, яка раніше займалась захистом прав неповнолітніх, контролем за здійсненням профілактичних та виховних заходів в навчальних закладах – тепер не може роздивитись факту булінгу у своїй школі!
Але про що можна говорити, якщо на момент першого візиту журналістів у вересні в школі не було жодних затверджених планів виховних заходів щодо протидії та профілактики булінгу, які на 1 вересня повинні бути затверджені та доступні для усіх бажаючих ознайомитись. Ба більше, вони повинні бути не тільки затверджені, а й беззаперечно виконуватись. Проте що вже тут казати, якщо директору ліцею вигідніше «мовчати в ганчірочку» та й своїх учнів привчає до такого ж – забути про свої принципи та моральні устої заради власної вигоди.
Після запитання журналістів про план виховних заходів щодо протидії та профілактики булінгу – адміністрація ліцею все ж таки спромоглась створити та затвердити виховні заходи. Але ясно як день – до їх реалізації руки не дійшли.
Варто згадати той факт, що В.М.Шуляр був переведений з посади керівника Служби у справах дітей смт Попільня на посаду директора Попільнянського ліцею, і відбулось це не без ексцесу. З достовірних джерел нам стало відомо, що й там Шуляр В.М. потрапив у скандал, в якому ставились питання до його профпридатності. Але це не завадило призначити його на посаду директора ліцею.
Потім журналісти відвідали керівника відділу освіти Попільнянської селищної ради – Ільїна В.В., який також не вбачає в скоєних одним з учнів Попільнянського ліцею діях – порушення прав іншої дитини. Ані відеозйомка знущань, ані пригнічений моральний стан потерпілої дитини, ані погрози цій дитині в смс-повідомленнях – не є вагомою підставою для Ільїна Василя Васильовича визнати факт булінгу.
Ще 20 вересня 2021 року батьки потерпілої дитини звернулись до відділу освіти Попільнянської селищної ради з приводу розслідування факту цькувань їхньої дитини. Відділ освіти ініціював комісію з розслідування факту булінгу, на яку ні батька, ні мати, як заявників, не було запрошено.
Ви можете уявити собі суд без потерпілої сторони? От і нам, журналістам, дуже важко зрозуміти, як комісія з розслідування факту булінгу може бути об’єктивною у разі відсутності батьків потерпілої. Ніяких реальних фіксацій результату проведеної комісії з розслідування окрім як паперових – не має. Усі, хто був членами комісії – зацікавлені у тому, щоб приховати факт булінгу. В той час як батьки цього б не допустили. Це і є базою справедливості винесення вердикту: не тільки презумпція невинуватості, а й відкритість такого процесу для всіх його учасників.
Перед нами суцільна халатність та очерствілість педагогів і працівників освітянського процесу. Так відбувається, якщо стати на захист не тієї сторони, котра дійсно потребує захисту.
Більше того – адміністрація школи у письмовій формі зазначила, що опитувала дівчинку та прийшла до висновку, що це «підлітковий конфлікт». Але до того моменту постраждала жодного дня не відвідувала школу!
Це просто якась абсурдна комедія – від якої то смішно, то грішно. Як може статися таке у суспільстві, яке має право голосу? Ніяк! Таке може трапитись тільки у суспільстві, яке зневірилось у законності та дотриманні моральних норм.
До речі на питання «Як так сталось, що опитали потерпілу ученицю, яка жодного дня не відвідувала школу?» – ніхто не дав відповіді! Ані Департамент освіти Житомирської ОДА, ані адміністрація школи, ані відділ освіти Попільнянської селищної ради – ніхто не зміг відповісти на це питання.
Виникає закономірне та логічне питання: хто дав вказівку адміністрації школи та комісії закрити на це очі?
Батьки дитини в той же день, коли відбувся інцидент у ліцеї , написали заяву до Нацполіції про факт знущань. До останнього в них жевріла надія, що саме поліція зможе чесно розібратися в цьому, але правоохоронний орган теж ухилився від своїх обов’язків.
Така відповідь наочно свідчить про те, що Нацполіція, котра має захищати громадян, чиї податки йдуть на їхню зарплатню, не хоче виконувати свої прямі обов’язки. Чи то від того, що не є компетентною у питаннях булінгу, чи то вважає розслідування булінгу не таким важливим як, наприклад, крадіжка сусідської качки.
Не дочекавшись відповідей на поставлені в інформаційних запитах питання від панів Ільїна В.В. та Шуляра В.М. ( судячи з поведінки котрих – таки вже повністю ПАНУЮЧИХ у своєму міні-князівстві!) журналісти вирішили поїхати до Департаменту освіти та науки Житомирської ОДА. Але спілкування з представником Департаменту, Безкоровайною Златою Валеріївною, ще більше заплутало ниточки, що стирчали звідусіль з «корупційно-освітянського клубка!» Виявилось, що цей орган буквально нічим не займається, бо «не має такої компетенції». Тобто – знову ми з вами оплачуємо з наших кишень якийсь атрофований орган влади.
Посадові особи та органи виконавчої влади, які повинні контролювати діяльність та бездіяльність посадовців, в окремих випадках теж забувають про те, що діти – найменш захищені в нашому суспільстві та потребують суспільного захисту. Виникає таке відчуття, що їм просто неймовірно дискомфортно вийти зі своїх затишних кабінетів і розібратися в цьому, як того вимагає Закон.
Департамент освіти та науки Житомирської області не звернув уваги на те, що комісія розглядала справу без належного до того відношення, недобросовісно здійснила перевірку та допустила багато порушень. Візьмемо до уваги хоча б той факт, що на комісію не було запрошено батьків постраждалої. Злата Валеріївна настільки палко захищає своїх підлеглих і роботу комісії, що навіть не змогла чітко відповісти: чому так сталось та й взагалі не вбачає у цьому порушення.
Для професіонала своєї справи мало просто вміти гарно розмовляти, адже коли справа доходить до сухих фактів – дуже важко “заговорити зуби”.
Варто зауважити, що комісія, яка розслідувала факт булінгу, була створена виключно з тих осіб, які зацікавлені приховати факт цькувань. Інакше чим пояснити той факт, що члени комісії не вбачили в інциденті факту булінгу, хоча в Пункті 4 Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) чітко вказано, що комісія повинна діяти на принципах: законності, прозорості, нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки і так далі.
Але що, зрештою, приховує та сама «завіса» з якої стирчать дрібні «ниточки» кругової поруки? Чому чиновники так затято захищають один одного та колективно ігнорують інформаційні запити, на які мають відповідати згідно Законів України?
Розплутування цього клубка привело нас до викриття цілої схеми зловживання владою та розкрадання державних коштів.
Разом з В.М.Шуляром в цій схемі задіяні такі особи: Ільїн В.В. – голова відділу освіти Попільнянської селищної ради, Можарівський О.О. – Голова селищної ради та колишній керманич Попільнянської РДА – Суботенко Р.В..
Людині, якій нема чого приховувати – не складе труднощів пояснити мотиви призначення особи на посаду. Але якщо людина затято уникає відповіді на прості запитання – висновок чи є зловживання службовим становищем напрошується сам.
Закономірно, виникла підозра, що Ільїн та Шуляр організували певний «клан»: Ільїн призначив на тепле місце Шуляра, а Шуляр став «смотрящим» ліцею і натомість покірно слухається керівника відділу освіти. Все для того, щоб тихо красти державні гроші, які мали бути витрачені на потреби дітей.
У пошуках чергових ниточок, журналісти вирішили поспілкуватися з самим Головою Попільнянської селищної ради – Можарівським Олегом Олександровичем. Маючи надію на те, що Олег Олександрович просто не знає про незаконну діяльність Ільїна В.В., але всі сподівання було зруйновано з першої хвилини спілкування з паном Головою.
В ході спілкування з Олегом Олександровичем склалося враження, що це не журналісти прийшли до нього, а він бере в них інтерв’ю і саме вони повинні відповідати на його запитання: хто саме переуклав контракт з Шуляром В.М. у 2018 році та прикрасив його своїм підписом?
Зате, як за звуками чарівної сопілки, через декілька хвилин спілкування журналістів з Головою селищної ради, до кабінету без запрошення забіг Суботенко Роман Васильович, і одразу ринувся відповідати на запитання , які, щоправда, адресувались пану Можарівському О.О.
Нині Суботенко Р.В. займає посаду заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів. До звільнення у 2019 році у зв’язку з виборами Президента України – він був Головою Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області. Тобто довгий час він завідував усім, що відбувається в його громаді, зокрема, й в смт Попільня. Ми не маємо права стверджувати чи звинувачувати кого-небудь, але виникає закономірна підозра, що Суботенко Р.В. не просто знає про корупційні схеми, а довгий час розробляв чи приховував їх. Адже саме під його керівництвом у 2016 році був призначений Шуляр В.М. на посаду директора Попільнянської гімназії.
До вашої уваги коментар Суботенка Р.В. щодо призначення Шуляра В.М. у 2016 році на посаду директора Попільнянської гімназії.
Суботенко Роман Васильович пояснив мотиви призначення Шуляра у 2016 році тим, що начебто в школі були «кланові конфлікти» і на директора вчиняли тиск, тому вирішили призначити людину «зі сторони». Судячи з усього – саме зі сторони Ільїна та Суботенка! Складається враження, що провінційне українське селище Попільня живе у якомусь трилері про італійську мафію, де вирує «битва кланів».
Виникає логічне питання: чому на скарги батьків не реагують в Управлінні освіти, районній та обласній адміністраціях?? Чому ніким ( у тому числі і МОН) не контролюється використання виділених на потреби ліцею державних коштів? Чому немає реакції з боку місцевих правоохоронців?
Нагадаємо, що вся історія почалась з простого – журналісти виявили ряд «невипадкових випадковостей» у призначенні Шуляра В.М. на посаду директора Попільнянської гімназії у 2016 році. І з цими простими питаннями пішли до керівника відділу освіти Попільнянської селищної ради – Ільїна Василя Васильовича. Оскільки жодних змістовних відповідей на попередні письмові запити не отримали.
Адже коли внаслідок освітньої реформи звичайні загальноосвітні школи реорганізовувались у гімназії та ліцеї – державне фінасування збільшилось майже втричі! І погодьтесь, є різниця між « вкрасти пару тисяч на ремонті вуличного туалету, чи пару десятків тисяч – на відкатах за «перемогу у тендері» на закупівлю, скажімо, комп’ютерного обладнання! А за цей проміжок часу – десятки тисяч у сумі складають мільйони…
Скажімо, от відповідь на інформаційний запит про фінансування Попільнянського ліцею на перший погляд виглядає цілком пристойно:
Але вражаючими видаються видатки на закупівлю на «прозорих тендерах» обладнання для кабінетів хімії, фізики, біології. Складається враження, що туди періодично навідуються якісь ворожі ординці та все нищать і трощать. Тому щоразу треба закуповувати нове обладнання.
Також зі спілкування з місцевими мешканцями журналістам стало відомо, що на початку кожного навчального року батьки у добровільно-примусовому порядку здають мішками овочі та інші продукти, хоча кожного року держава виділяє чималі кошти на харчування для дітей. Навіть більше – кожного року ці суми ростуть майже удвоє. Красти на харчуванні дітей – це, без перебільшення, ницість.
Ми надіслали офіційний запит щодо кількості днів, коли та скільки діти перебували на дистанційному навчанні? І от що зазначено у листі- відповіді на інформаційний запит.
Інформація про перехід на дистанційне навчання у закладах загальної середньої освіти Попільнянської селищної ради протягом 2019-2020 та 2020-2021 навчальних років на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”
Початок 13 березня 2020 року – закінчення 1 липня 2020 року. На дистанційному навчанні перебували усі заклади.
Початок 02 листопада 2020 року – закінчення 13 листопада 2020 року. На дистанційному навчанні перебували 5-11 класи усіх закладів.
Початок 11січня 2021 року – закінчення 24 січня 2021 року. На дистанційному навчанні перебували учні 5-11 класів усіх закладів.
Початок 03 березня 2021 року – закінчення 05 травня 2021 року. На дистанційному навчанні перебували учні 5-11 класів усіх закладів.
Отже, у 2019-2020 навчальному році усі класи перебували більше 2-х місяців на дистанційному навчанні. А вже у 2020-2021 5-11 класи дистанційно навчались близько 2-х місяців. Можна тільки уявити – скільки зекономлених грошей на шкільному харчуванні та комунальних послугах було «освоєно». Виникає питання: яким чином списувались кошти «на харчування» дітей, котрі НЕ відвідували навчальний заклад?
Поспілкувавшись з людьми, які так чи інакше були пов’язані з Ільїним, ми зрозуміли, що те, що він безкарно творить вже є не просто порушенням службових обов’язків чи дрібним розкраданням державних коштів – це узурпація влади в освітній сфері Попільнянської селищної ради.
Для Ільїна байдуже: реорганізація Попільнянської РДА, зміна влади – він все одно залишається на своєму пригрітому місці. І щось нам підказує, що далеко не через добрі та чесні наміри покращити якість освіти в смт Попільня, а набити власні кишені грошима людей, чиї податки йдуть на безоплатну освіту.
Також місцеві мешканці, колишні освітяни ( за умови анонімності) повідомили про факт махінацій Ільїна Василя Васильовича з тендерами. А саме те, що він роздає вказівки, які компанії повинні виграти у тендері, за невиконання яких погрожує звільненням з посади.Стає очевидним те, що це робиться виключно з власних матеріальних мотивів.
І ще одна «ниточка» привела до виявлення корупційних схем вже при розподілі житла та земельних ділянок для освітян. А стало це можливим тому, що у 2018 році в Україні почалась реорганізація закладів освіти. Внаслідок чого до складу Попільнянського ліцею приєднались:
- Саверецька філія
- Парипська філія
- Миролюбівська філія
Тобто, тепер усі фінансові та організаційні питання проходять лише через Попільнянський ліцей. Можемо уявити, як зрадів Ільїн В.В., коли зрозумів, що тепер ще легше можна буде провертати фінансові оборудки. Адже всім тепер завідує його ставленик, «смотрящий» Шуляр.
До речі, Роман Васильвич Суботенко – персона на Житомирщині досить відома. Щоправда, не своїми заслугами перед державою, а дещо у іншому ракурсі.
На місцевих виборах у 2015 році він балотувався від партії “ПАРТІЯ “БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА “СОЛІДАРНІСТЬ”“ до органу “Житомирська область Попільнянська районна рада”. Згодом – райраду очолив.
А от ще у 2019 гоці Голова Житомирської ОДА обурювався, що деякі звільнені керівники РДА набили кишені державними коштами й «кинули» простих людей. Оскільки, не зважаючи на рекомендації Мінсоцполітики звільнитись у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору, 4 колишні голови РДА самостійно обрали статтю для свого звільнення.
І Попільнянський голова РДА Роман Васильвич Суботенко теж опинився у цьому списку.
Про це 24 вересня 2019 року повідомляла пресслужба Житомирської облдержадміністрації.
Посадовці отримали вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку (!), а відтак – забрали майже 1 млн грн із фонду заробітної плати працівників Бердичівської, Баранівської, Попільнянської та Пулинської РДА», – йдеться у повідомленні.
Голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко, до якого неодноразово упродовж місяця надходили скарги на колишніх посадовців, обурений таким вчинком чиновників, які соромлять Житомирщину.
Ці голови РДА не лише набили власні кишені державними коштами, а «кинули» простих людей, які щодня працюють на державу, аби забезпечувати власну родину. Переконаний, що таким чиновникам взагалі не місце у владі чи політиці», – прокоментував голова ОДА Віталій Бунечко.
Як стало відомо ОДА, голови Бердичівського, Баранівського, Попільнянського та Пулинського районів при звільненні вказали підставу – пункт 5 статті 41 КЗпП України – припинення повноважень посадових осіб. Це передбачає виплату їм вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку. Хоча така підстава мала застосовуватись лише при розірванні трудового договору з членами виконавчого органу господарського товариства», – інформує облдержадміністрація.
Зокрема, голова Попільнянської РДА Роман Суботенко – за свою « важку працю» з 1 січня по 28 серпня 2019 року поклав собі до кишені 571 тис. 263 грн.
А от на сесії Попільнянської ОТГ 17.12.2021 знову досить цікаво відбувся розподіл земельних ділянок. От як про це повідомили регіональні ЗМІ:
Знов поділили землю для місцевих князів 44га і 4.7га , а для простих людей немає і сотки, все що є – йде на аукціони!А на минулій сесії теж дерибанили землю , там заступнику голови та всій його рідні надали близько 30га і жодної сотки простій людині.
А от як декларує Роман Васильович Суботенко свої статки – можна подивитись ТУТ:
Декларації зведені
https://declarations.com.ua/declaration/nacp_14c0d1f6-3129-4f6f-bcd3-35695e2c1d33
Декларація ОСТАННЯ за 2019
https://declarations.com.ua/declaration/nacp_14c0d1f6-3129-4f6f-bcd3-35695e2c1d33
Також у відкритому доступі можна знайти інформацію про доходи та видатки Романа Васильовича Суботенко
І зробити прості арифметичні підрахунки:
Джерело: https://pep.org.ua/uk/person/16947
Цікаво, чому винахідник схеми «Як стати мільйонером» по-Попільнянськи – досі не опинився у полі зору місцевих правоохоронців? Може, залучив і їх до своєї гри?
Корупція – віддавна є тіньовою складовою нашого життя. Тому боротися з нею – як боротися з тінню – важко, адже методів боротьби не так вже й багато. Проте одним з дієвих способів боротьби з корупцією є повідомлення про такі факти до відповідних органів та розголос цієї справи, зокрема у ЗМІ.
При цьому, згідно ст. 214 КПК України підставою для ініціювання кримінального провадження, внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) та подачку досудового розслідування може бути як подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, так і самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, одним з джерел, з якого можуть бути виявлені відомості про вчинення кримінального правопорушення, є повідомлення в засобах масової інформації, які щоденно висвітлюють безліч подій, в тому числі і тих, що знаходяться поза законом. Таким чином, законодавчо закріплено можливість внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування на підставі публікації в ЗМІ.
Але головне питання, що виникає після розплутування корупційного клубка у Попільні: коли, нарешті, в МОН зрозуміють, що людей без практичного викладацького досвіду, але з великим досвідом «дерибану коштів» – краще тримати подалі від Нової Української Школи?
Повні матеріали журналістского розслідування у ЗМІ
https://popilnya.online/2021/09/skandal-u-popilni/
https://pc.org.ua/uk/iak-sovkovyj-dyrektor-rujnuie-osvitniu-reformu/