Найближчим часом парламент, імовірно, проголосує в другому читанні за законопроєкт 4303-Д про запровадження в Україні влітку 2021 року спеціального правового режиму “Дія.City”.
На думку авторів реформи, спецрежим “дозволить створити в Україні найпотужніший IT-хаб у Центральній та Східній Європі” і прискорити зростання галузі з 20% до 40% на рік.
Натомість представники ІТ-галузі побоюються, що спецрежим негативно вплине на індустрію, а саму концепцію “Дія.City” називають “класним піарним проєктом, покликаним піднімати політичний рейтинг президента й окремих топпосадовців”.
Відповідно до дослідження асоціації IT Ukraine, зараз понад 50% замовлень українським ІТ-компаніям надходять із США. На другому місці – Великобританія, де середня зарплата програміста з податками становить 5 тис дол.
Чому іноземні ІТ-компанії почали активно винаймати ІТ-фахівців в Україні? Якщо середня зарплата ІТ-спеціаліста з податками в Берліні сягає 5,2 тис дол, у Сан-Франциско – 8,4 тис дол, в Амстердамі – 6,2 тис дол, то в Києві – 2,2 тис дол.
Невисока вартість праці в Україні обумовлена низьким рівнем економічного розвитку країни і використанням українськими ІТ-компаніями моделі трудових відносин, побудованої на системі оподаткування ФОПів, які сплачують 5% від доходу.
Разом з тим, в ІТ-індустрії працюють близько 192 тис осіб, середня зарплата після сплати податків – близько 2 тис дол. Отже, лише за рік на виплату зарплат іде 4,6 млрд дол, що еквівалентно 127,2 млрд грн.
Понад 90% цих грошей вливаються в економіку країни, зокрема, в економіку конкретних міст.
Однак перша версія спецрежиму “Дія.City” – законопроєкт №4303 – викликала багато критики з боку учасників ринку.
Вони критикували скасування співпраці підприємств з ФОП третьої групи, введення обов’язкових зборів з резидентів “Дія.City” з кожного працівника (14-21 дол на місяць) та появу державного регулятора, якого утримуватимуть резиденти.
При цьому до концепції не потрапило надважливе для індустрії питання щодо розвитку освіти.
У коментарі в Мінцифри повідомили, що голосування за проєкти відбудеться за процедурами Верховної Ради.
Про пакетне голосування за всі три закони не йдеться. Це пов’язано з особливостями регламенту та завантаженістю комітетів. Навіть одночасне подання проєктів, на жаль, не гарантує синхронного голосування”, – зазначили в Мінцифри.
25 березня на пресконференції, присвяченій доопрацьованому законопроєкту “Дія.City”, Арахамія підтвердив цю тезу.
За його словами, податковий проєкт ухвалять у першому читанні під час другого читання проєкту щодо “Дія.City”. Голова фракції заявив, що затримка із схваленням проєкту щодо “Дія.City” і податкового проєкту становитиме три-чотири тижні.