Найкращий час для купівлі кавунів — кінець літа і осінь. В Україні справжні стиглі кавуни та дині, вирощені в природних умовах, зазвичай, з’являються тільки в другій половині серпня і далі. Те, що продають у першій половині липня – швидше за все, тепличні баштанні, перенасичені нітратами і барвниками.
Вибираючи кавун, не женіться за розміром. Ідеально смакують кавуни середньої величини — кілограмів 5-7. Величезні кавуни можуть мати надлишок добрив.
Кавун має бути контрастним. Темні і світлі смуги мають бути максимально чітко позначені. Чим темніші смуги, тим ягода має більше поживних речовин.
Хвостик має бути сухим, але не відірваним. Занадто сухий хвостик означає, що кавун відвезли з баштану багато тижнів тому. Але сухим хвостик міг стати і після того, як його насильно відрізали і він висох «по дорозі». Тому дивитися треба на місце його переходу в кавун.
Хвостик проростає з так званого «ґудзика». Краї цього ґудзика мають бути сухими. А от мокрий зелений хвіст — гарантія незрілого плода.
Стиглий кавун має резонувати. Адже м’якоть зрілого плоду має мікропорожнечі. По кавуну треба “шльопнути”: його треба покласти на долоню лівої руки, а правою рукою стукають його у бік. Він повинен віддаватися в лівій руці.
Кавуни ділять на «хлопчиків» і «дівчаток». «Дівчаток» вважають смачнішими — вони солодші і мають менше кісточок. У «хлопчиків» низ опуклий, а кружечок на ньому маленький. У «дівчаток» низ більш плаский, а кружечок широкий.
На місці контакту кавуна з землею (утворюється, якщо кавун встиг дозріти на грядці) має бути пляма. Її колір має бути насичено-жовтим або, ще краще, темно-оранжевим, але не білим.
Щоб перевірити кавун на стиглість, його можна кинути у воду, якщо спливе — плід стиглий.