Самі того не усвідомлюючи, експерти можуть бути залучені в чужі ігри. Тому при підготовці коментаря на ту чи іншу тему, переконайтесь, що перед вами справжній журналіст, а не “засланий козачок” компанії-конкурента. У кореспондента можна попросити посвідчення журналіста, а також пошукати інформацію про нього і його ЗМІ в Інтернеті.
Коли журналіст досягає певного професійного досвіду, у нього з’являється спокуса так чи інакше тиснути на співрозмовника – просто щоб інтерв’ю пройшло в потрібному ключі. Або щоб співрозмовник сказав щось, чого він говорити зовсім не збирався, – і це стало б «родзинкою» інтерв’ю.
Ще один прийом, який застосовують журналісти, – так зване «хибне перепитування». Воно використовується для того, щоб змінити загальний зміст сказаного, змінюючи його значення собі в догоду. Журналіст-маніпулятор, нібито з метою уточнення, перепитує, повторюючи сказане співрозмовником лише на початку. А далі – підміняє слова і в цілому сенс сказаного.
Користуйтеся спеціальними платформами для передачі інформації. В такому випадку ви завжди зможете відстежити інформацію, яку ви передаєте.
Що стосується компаній, то необхідно вибудовувати ефективні і прозорі комунікації з суспільством. Якщо бізнес відкрито говорить про свої досягнення і кризи з аудиторією, то підготувати негативний матеріал про таку компанію буде складно.
Залучайте до роботи з комунікаціями професіоналів. Тоді ви зможете реально мінімізувати ризики інформаційних атак.