Суперечки про те, кому людство зобов’язане винаходом мила, досі не завершені. Думки всіх, так чи інакше, сходяться в одному: місцями зародження виробництва мила стали найдавніші культурні центри.
Єгипетські археологи після розкопок у дельті Нілу прийшли до висновку, що виробництво мила було налагоджено, щонайменше, 6000 років тому. У деяких єгипетських папірусах містяться рецепти, згідно з якими для отримання мила тваринні або рослинні жири слід нагрівати разом з лужними солями, в достатку наявними на берегах одного з озер.
Також є припущення, що миловаріння було винайдено в Шумері, першої цивілізації на Землі, що існувала в IV-III тисячоліттях до нашої ери, більш ніж 4500 років тому.
Незалежно від того, яким богам поклонялися, люди користувалися милом, просто його рецепти іноді суттєво різнилися. Католик не бачить проблеми, якщо у виробництві мила використовується свиняче сало, мусульманин віддасть перевагу милу з іншим складом, а буддисту усього дорожче мило на рослинній основі.
Сьогодні споживачі віддають перевагу милу з ароматом свіжих фруктів і екстрактами трав, що, на їхню думку «робить мило більш природним і цілющим».
Перед сучасним покупцем стоїть непростий вибір: купити тверде, більш натуральне мило або рідке, більш зручне в обігу? Рідке мило з’явилося в нашому житті всього три десятки років тому, але дуже швидко стало популярним як в медичних, дитячих установах, готелях, так і серед простого домашнього використання. Відмінності твердого і рідкого мила, крім самої консистенції, полягають ще і в складі.
Головний плюс рідкого мила – це його гігієнічність. Воно фасується у флакони з дозатором і його не потрібно брати в руки. Тому його використовують в громадських місцях. Воно більш дбайливо впливає на організм, краще зволожує і очищає шкіру. Залежно від складу такий гель надає дезінфікуючу, живильну або зволожуючу дію. Але великий вміст в ньому барвників і ароматизаторів, може викликати алергічну реакцію. До того ж рідкий засіб на відміну від твердого, швидше закінчується і упаковка менш екологічна для природи.
Твердий варіант відрізняється більш натуральним складом. Але його головний мінус – незручність у використанні. При попаданні води в мильницю, брусок може розкисати, втрачаючи свої очищаючі властивості, що не зовсім прийнятно.
Обидва види мають антибактеріальну властивість. Правда, в рідкому бактерії погано гинуть, тому в його склад додають консерванти.
Оцінивши всі переваги і недоліки рідкого і твердого мила, потрібно вибирати: зручність і натуральність, висока екологічність або менш суха шкіра. Вибирайте те, що відповідає вашим пріоритетам, і нехай використання якісних миючих засобів, зробить ваше життя більш безпечним і комфортним.