Зараз читаю
Клуби мандрівників Закарпаттям

Клуби мандрівників Закарпаттям

Ходити в гори нині модно. Це про здоровий спосіб життя (якщо можеш набрати висоту – значить, крутий), про екокультуру (ідеш пішки, а не їдеш джипом, зносиш з гір сміття, а не лишаєш там – ти крутий), про патріотизм (якщо любиш наш Петрос більше за їхні Татри чи Альпи – точно крутий). А ще при сучасному темпі життя похід у гори – це не обов’язково важелезний наплічник та кількаденна ночівля у наметі.

На Закарпатті сформувалося кілька клубів, які пропонують туристам одноденні походи в Карпати. За кільканадцять годин із міста ти потрапляєш у заповідний карпатський рай і вертаєшся назад, повний вражень та енергії.

Але не тільки задля емоцій і вражень організовують такі походи в гори, переконують гіди. Це формує туристичну культуру, виховує відповідальність за природу, розвиває соціальні ініціативи, а ще – популяризує маловідомі маршрути та започатковує туризм у “тупикових” селах. І навіть допомагає реабілітуватися після війни ветеранам.

Найбільша така спільнота на Закарпатті  наразі – це “Клуб піших туристів”, якою керує гід Орест Когут. Клуб об’єднує 500 людей, що регулярно ходять у гори протягом року. Цьогоріч устигли відпрацювати уже близько 60 маршрутів.

Учасники піших мандрівних спільнот на Закарпатті переважно підтримують акції на захист Карпат. Це стосується й ініціативи Free Svydovets (спрямованої проти забудови хребта Свидовець мега-курортом, у кілька разів більшим за Буковель), і Save Borzhava (туристи підтримували захисників Боржавського хребта на громадських слуханнях і судах, коли йшлося про забудову хребта турецькими вітряками). Також спільноти формують активну свідому позицію щодо джипінгу в Карпатах, особливо у заповідних місцях, де він заборонений.