У цифровому світі діє негласне правило: якщо тебе, твоєї компанії немає в інтернеті, значить тебе не існує! У мережі стерті кордони, не існує відстані, інформація по земній кулі поширюється з блискавичною швидкістю.
В таких умовах ваш заробіток і відповідно ваше гарне життя безпосередньо залежить від того, яка інформація про вас і вашу діяльність доноситься до мас. І поки ви не претендуєте на частку ринку, не займаєтеся політикою, не маєте ніякого впливу, і не переходите нікому дорогу, наживаючи собі ворогів, ніхто проти вас серйозних дій робити не буде, тому як ви просто нікому не цікаві. Але як тільки стаєте помітним, впливовою людиною, інтерес до вашої персони і діяльності сильно зростає, і рано чи пізно ви станете мішенню інформаційних атак.
Одним з популярних способів деструктивного інформаційного впливу в Україні і в світі, є поширення дискредитуючих статей. Незважаючи на те, що інформаційні війни – проблема №1 в сучасному світі, існує вкрай мало ефективних способів протидії таким діям.
Всі помилки зводяться до нівелювання наслідків дискредитуючих публікацій. На думку фахівців, тактично центральним завданням при появі дискредитуючих статей є з’ясування джерел загроз і фінансування. В іншому випадку, ви будете змушені постійно боротися з наслідками. В результаті на один витрачений долар з боку атакуючих, доведеться витрачати 10 доларів для того, щоб погасити наслідки.
Це проста економічна модель яскраво відображає один з ключових принципів в інформаційній безпеці, який звучить наступним чином: в онлайні, який є по суті світом тіней, ключовим завданням є виявлення головного диригента і головного фінансиста. У 90% випадках це 2 різних особи. Як правило, одночасно із завданням виявлення джерела фінансування і диригента виробляються методи нейтралізації наслідків, які будуть найбільш ефективні і безпечні для конкретно взятої ситуації.