Кожну секунду на звалище потрапляє вантажівка непотрібного одягу, 40% куплених нами речей надівалися не більш ніж один раз. В епоху переспоживання розумно звертатися до апсайклінг-брендів: вони не провокують виробництво нових речей, а працюють з вже наявними матеріалами.
В чудової української марки є апсайклінг-лінія Re-Worked. Щомісяця в Ksenia Schnaider переробляють 500 пар вінтажних джинсів, а в рік бренд виробляє близько трьох тисяч нових виробів зі старих. Крім знаменитих асиметричних джинсів з гардероба Селін Діон, марка випускає спідниці, куртки, светри та кардигани – все в клаптиковій техніці зі старих речей. У новій колекції є навіть вечірні сукні – вони створені з мережива і перешитих спортивних костюмів. Ксенія Шнайдер знаходить застосування і залишкам крою: з них шиють, наприклад, гумки для волосся і берети.
Основу колекцій українського дизайнера Ясі Хоменко на 80% складають старі речі – футболки, картаті сорочки, тільняшки. Вторинність матеріалів аніскільки не заважає оригінальності, навіть навпаки: картаті м’яті сукні й плащі з перешитих сорочок будуть чіпляти погляд куди сильніше, ніж нові речі, куплені у великих люксових брендів. І це ми ще не згадували практично кутюрне плаття Xоменко, на виробництво якого пішло 50 секонд-хендних футболок з принтами.
