З року в рік ми чекаємо змін. Слухаючи протягом 30 років чергові слова влади про «складність року, що минає», виникає тільки одне бажання: дочекатись того моменту, коли відбудуться обіцяні зміни на краще.
У кожного є свої надії та очікування, але незмінними завжди буде бажання добре жити, мати гідну роботу, отримувати справедливий відгук від держави і довгоочікуваний мир.
Та вже минуло 30 років, а список щорічних сподіваннь лише збільшується.
Україна опинилася у трикутнику геополітичних інтересів провідних світових гравців: США, Європи та Росії. Це, насамперед, інтереси економічні та інтереси безпеки (військової та гуманітарної).
Фактично в сучасних умовах Україна зайняла геополітичне місце Західної Європи і грає роль Західної Європи в умовах біполярного світу другої половини ХХ століття.
Саме на території України концентруються інтереси США, Європи та Росії. Ці інтереси створюють коридор, де Україна може проводити свою зовнішню політику. При цьому слід зазначити, що через об’єктивні причини, що визначають місце у структурі міжнародних відносин, Україна не в змозі мати претензії на власні геополітичні інтереси, навіть у Балто-Чорноморському регіоні.
Редакція “Головного” вирішила дізнатися думку щодо долі України в 2022 році у політологів, громадських діячів та юристів.
Костянтин Бондаренко – керівник фонду “Українська політика”:
Я не думаю, що 2022 рік буде якимось проривним чи незвичайним для України. Будуть війни між Зеленським та Ахметовим, а також спроби взяти під контроль усіх олігархів (як виражаються деякі люди на Банковій, «поставити олігархів у стійло»).
Влада буде переписувати Виборчий кодекс і вносити зміни до Конституції. Будуть війни Центру та місцевого самоврядування. Але це все – мишача метушня.
Загалом Україна залишається державою, позбавленою суб’єктності. Вона – заручниця великих геополітичних баталій, і в багатьох питаннях діятиме за вказівкою з-за кордону. Щоправда, зараз декому в Офісі Президента здається, що вони зроблять хитрий “кульбіт” – перекинувшись з-під Вашингтона під Лондон, але це така собі мужицька хитрість, яка може дорого обійтись Зеленському.
Не виключаю будь-яких потрясінь – ми країна з нестабільними демократичними інституціями, тому може бути що завгодно. Але знову ж таки – тільки за згодою Вашингтона, у тому випадку, якщо він порозуміється з Москвою.
Цей рік для України буде сповнений несподіванки та сюрпризів для самої влади. Я б сказав, що нарешті почнуться зміни на краще. Цей рік буде початком кінця псевдопатріотизму та вигаданої незалежності. Якщо говорити про ставлення США, то їм набридли провокації та шантаж з боку української влади та місцевих еліт. Ставлення РФ до влади та еліти (олігархів) особливо пояснення не потребує.Зрештою, влада так багато говорила про бажання повернути Донбас. Насправді вони звичайно ж цього бояться як вогню! Але вже новій владі доведеться всіма методами знаходити спільну мову з Донбасом!
Олег Хавич – політичний аналітик вважає, що жодних принципових змін в Україні в 2022 році не станеться – ні в політичному, ні в соціально-економічному плані:
“Звісно, влада продовжить лякати підданих “агресією Кремля”, щоб відвернути увагу людей від падіння рівня життя та розпилу державного бюджету. Проте навіть масової концентрації російських військ, подібної до тієї, що була навесні 2021-го, більше не буде, – говорить Хавич. – Тому київським політтехнологам доведеться покластися на поміч “старших братів” із Заходу, які карту “російської агресії” розігруватимуть у своїх інтересах, і просто вигадуватиме докази підготовки до неї”.
Страшилки з іншого боку – про економічний колапс України, насамперед у сфері енергетики – теж навряд чи справдяться.
“Цілу осінь лякали нібито відсутністю вугілля на складах ТЕС, відключеннями світла – нічого з цього не справдилося. Тому я скептично ставлюся до панічних заяв – мовляв, Україні не вистачить газу до весни. Навіть якщо сховища фізично вичерпаються (в чому я сумніваюся), “російський агресор” прийде на допомогу – як це сталося, наприклад, навесні 2014 року, коли “Газпром” подарував Києві газу на три мільярди доларів” – впевнений Хавич.
На думку аналітика, за жодних умов в Україні не буде масових протестів на соціально-економічному підґрунті. “По-перше, ключова риса національного характеру українців – це терпіти злидні. Так було під час голоду 1930-х, так було на початку 1990-х, коли люди роками ходили на роботу, не отримуючи зарплатні, так було після подорожчання комуналки у 10 разів після другого “майдану”. По-друге, українці звикли виживати, не покладаючись на державу: хтось “майнить” біткоїни на краденій електроенергії, хтось рубає державний ліс, ділячись з лісником та інспектором, і майже всі – не платять податки. Так триває 30 років – і я не бачу підстав для змін” – вважає Олег Хавич.
Руслан Бортнік – директор Українського інституту політики:
Ситуацію в Україні складно прогнозувати через те, що внутрішня ситуація значною мірою залежить від зовнішньої політики, від того, які будуть домовленості між Заходом і Росією щодо майбутнього пострадянського простору. Якщо у зовнішній політиці нічого кардинального не станеться, тобто відносини між Заходом і Росією не погіршаться і не покращаться, а залишаться в рамках нинішньої інерції, то швидше за все в 2022 році на Україну не чекатимуть дострокові парламентські чи президентські вибори.
Але варто очікувати на переформатування уряду, зокрема, в стінах Офісу Президента. Тобто кадрового оновлення влади, оскільки Президент почне створювати команду, яка поведе його на другий термін.
2022 останній рік перед парламентськими виборами, нагадаю, що парламентські вибори відбудуться у 2023 році. І це рік, коли Зеленський вже сформує свою команду для наступного політичного циклу, ту команду, яка робитиме і працюватиме з Зеленським 2.0.
У політиці збережеться тренд закручування гайок – команда влади посилюватиме вплив на інформаційне середовище, на великий бізнес. Справи щодо опонентів, олігархів, я думаю, набиратимуть лише обертів, але не варто чекати все ж таки протягом цього року завершення цих процесів. Процес триматиме без кінця, оскільки судові рішення та розгляди останніх справ розтягнуться на довгі роки.
Економіка перебуватиме в ситуації стабілізації, ситуації, коли , можливо, буде спостерігатися помірне зростання в кілька відсотків, але, який кардинально не створюватиме нових умов для функціонування держави, і не додаватиме можливості державі збільшити соціальні пільги, соціальні виплати. Зберігатиметься стабільність із високою інфляцією, помірною девальвацією, з невеликим зростанням ВВП.
Але це легко може бути перекреслено будь-якими домовленостями або відсутністю цих домовленостей, провалом переговорного процесу між США та Росією. Тому що сьогодні саме американо-російські переговори є «чорним лебедем» для України, який може кардинально змінити навколишнє політичне середовище та запровадити абсолютно нові фактори в українській політиці.
Потрясіння не називають потрясіннями, оскільки їх неможливо прогнозувати. Але я сказав би, що ескалація військового конфлікту, масові протести українців, акти індивідуального політичного терору – все це, на жаль, в Україні можливе. Все це має високу ймовірність через тендітність нашої політичної та соціальної системи.
Олександр Сухарський – голова громадської організації “БРАТТЯ”:
На жаль, перспективи України та українців переважно залежать від домовленостей та їх виконання між США та Росією, і лише малою мірою від нас самих. Якщо геополітична ситуація в Україні збережеться без змін, то перспективи розвитку, припустимо, в економіці досягнуто (з чинними можновладцями) найменших, практично невидимих покращень.
Що стосується медицини, освіти, культури, спорту, науки і техніки – також все буде без змін. Тенденції, які є на сьогоднішній день, залишаться на тому ж рівні чи, навіть, можуть продовжити шлях деградації і руйнації.
Відповідно, чисельність населення в Україні продовжить скорочуватися, крім природних втрат продовжиться динаміка еміграційних процесів (і тимчасових) у пошуках кращого рівня життя.
PIN IT
PIN IT
PIN IT
PIN IT
PIN IT
