Національний банк України прогнозує зростання рівню інфляції на 2022 рік з 5% до 7,7%, зважаючи на реалізацію низки проінфляційних чинників. Про це заявив голова НБУ Кирило Шевченко під час брифінгу у четвер, 20 січня.
Зокрема, світові ціни на енергоносії залишатимуться вищими довший час, ніж очікувалося раніше. Це не лише тиснутиме на виробничі витрати бізнесу, але й потребуватиме поступової корекції тарифів на житлово-комунальні послуги.
Саме необхідність приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованих рівнів називають одним із головних проінфляційних ризиків.
У НБУ пояснюють, що одномоментне приведення тарифів до обґрунтованих усуне дисбаланси в енергетичному секторі, однак створить значний інфляційний тиск та призведе до погіршення очікувань. Водночас, відстрочення рішень щодо тарифів на ЖКП акумулюватиме квазіфіскальні дисбаланси та ціновий тиск у майбутньому.
Зберігатиметься й значний ціновий тиск з боку країн – торговельних партнерів України, у яких інфляція лише наближається до пікових значень. Надалі реалізовуватимуться вторинні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу на сировину й оплату праці.
Суттєвіше, ніж очікувалося, зростання зарплат підживлюватиметься підвищенням попиту на вітчизняну робочу силу як всередині країни, так і за кордоном, а також професійно-кваліфікаційними диспропорціями на ринку праці. На тлі зростання доходів населення зберігатиметься стійкий споживчий попит, який також стримуватиме сповільнення інфляції.
Крім того, погіршення інформаційного фону на тлі геополітичного напруження наприкінці минулого року позначилося на настроях різних груп економічних суб’єктів та спричинило девальваційний тиск на гривню. Це в найближчі місяці формуватиме додатковий ціновий тиск через курсовий канал і канал очікувань.