Країни «нормандського формату» вкотре намагаються просунутись у питанні досягнення миру на Донбасі. Німеччина та Франція планують нову спробу посередництва між Україною та Росією.
Міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock) та її французький колега Жан-Ів Ле Дріан мають намір найближчим часом відвідати лінію розмежування на Донбасі. Про це Ле Дріан оголосив у п’ятницю, 14 січня, за підсумками зустрічі голів зовнішньополітичних відомств країн ЄС у французькому Бресті. Після кібератаки на Україну НАТО, ЄС та Берлін пообіцяли Києву свою допомогу.
За словами Ле Дріана, поїздка до України запланована “найближчими днями”. В оточенні міністра уточнили, що вона має відбутися не пізніше лютого.
Пані Бербок спочатку вирушить до України в рамках свого першого офіційного візиту на посаді глави МЗС, а потім підготує спільний французько-німецький візит до лінії розмежування”, – заявив Жан-Ів Ле Дріан.
Він зауважив, що зустріч європейських міністрів в форматі Gymnich, яка щойно завершилася у Бресті, та була присвячена врегулюванню напруги навколо України і європейській безпеці, напевно, стала однією з найважливіших неформальних зустрічей за всю політичну історію Євросоюзу.
Стосовно проблем Росії й України, я вчора побачив єдність всіх присутніх (міністрів). По-перше, це було підтвердження рішучої та твердої позиції стосовно будь-якої нової загрози для територіальної цілісності України… в рамках зобов’язань, що були прийняті під час Європейської Ради 16 грудня. Будь-яка нова військова агресія проти України матиме величезні й дуже важкі наслідки, і це було дуже чітко підтверджено всіма на учасниками цієї зустрічі», – зауважив Жан-Ів Ле Дріан.
Анналена Бербок 17 січня має зустрітися у Києві з президентом України Володимиром Зеленським та главою українського МЗС Дмитром Кулебою. Наступного дня у неї заплановано зустріч у Москві з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. За словами Бербок, вона хоче використати “канали комунікації на різних рівнях”. У той же час на зустрічі у Бресті міністерка зазначила, що це вимагатиме витривалості, терпіння та “міцних нервів”.
10 січня переговори з питань безпеки пройшли між РФ і США. За їх підсумками російська сторона повідомила, що досягнути прогресу в питанні заборони членства України в НАТО не вдалось.
12 січня НАТО вперше за два з половиною роки провело засідання ради з РФ. На ньому Росія представила свої вимоги щодо “гарантій безпеки”, але в Альянсі відповіли, що не готові до компромісів щодо складу НАТО. В організації вважають, що РФ спеціально нагнітає ситуацію на кордонах з Україною, щоб загроза вторгнення підштовхнула НАТО до поступок.
13 січня за участі РФ відбулося засідання постійної ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). На ньому США засумнівались, що цього тижня вдасться досягнути конкретних результатів, і підкреслили, що основна мета – налагодити діалог. У відповідь Росія застерегла Захід від затягування переговорів, погрожуючи можливістю “погіршення ситуації з безпекою всіх без винятку держав”.
Тим часом США і Європейський Союз погрожують Росії найжорсткішими санкціями в разі нападу на Україну. У Кремлі деякі з них, наприклад, персональні санкції США щодо президента РФ Володимира Путіна, прирівнюють до розриву відносин між країнами.