Зараз читаю
Спекуляції Росії щодо зернової угоди

Спекуляції Росії щодо зернової угоди

22 липня у Стамбулі було підписано «Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів». В результаті російські бойові кораблі розблокували три чорноморські порти України для перевезення зерна. Росія, не отримавши вигоди від договору, заявила про неспроможність вивезення українського зерна і про нове блокування портів з надуманих причин.

Перше зернове судно вийшло з Одеського порту 1 серпня. Усього за 50 днів після підписання угоди 113 суден перевезли близько 2,37 млн тонн української агропродукції до портів Єгипту, Ємену, Ізраїлю, Ірану, Індії, Китаю, Південної Кореї, Лівії, Сомалі, Судану, Джибуті, Туреччини та країн ЄС. Щодня із портів України виходять чотири-п’ять суден загальним тоннажем до 90 тис. тонн української сільгосппродукції.

Фактично, Зернова угода, укладена за посередництва ООН, дала добрі результати.. Проте Кремль почав “сумніватися” у цьому, демонструючи свої наміри сповільнити та обмежити угоду. Так, постійний представник Росії при ООН Василь Небензя наголосив, що РФ “не може експортувати жодного судна з продовольством у рамках Зернової угоди”. Таким чином, Кремль може відмовитися від продовження угоди у листопаді 2022 року (термін дії угоди спливає у листопаді, через 120 днів після підписання, але може бути продовжений). Такий аргумент виглядає вкрай сумнівним, оскільки Зернова угода стосується транспортування зерна та продуктів харчування з українських морських портів, заблокованих окупантами з 24 лютого.

«Ніхто не блокував російські морські порти і не втручався в логістику експорту зерна з Росії», — заявляє українська влада.

7 вересня Путін у своєму виступі на Східному економічному форумі у Владивостоці заявив, що “тільки два з 80 кораблів із продовольством з України вирушили до найбідніших країн – решту було відправлено до Європи”. Путін уклав: “масштаби світових продовольчих проблем за такого підходу тільки зростуть”.

Тим часом Україна передає лише 37% від свого експорту зерна до ЄС.. Основними напрямками є Іспанія та Португалія, які залишаються традиційними ринками збуту українського зерна не перший рік. Насправді майже дві третини українського зерна, яке Київ уже відправив через зерновий коридор, було спрямовано до Азії, Африки та Близького Сходу. Шістнадцять суден із майже 500 тис. тонн критично важливої продовольчої допомоги було відправлено до Африки, яка, за даними ООН, перебуває на межі гуманітарної катастрофи.

Зокрема, два судна з більш ніж 60 тис.. тонн зерна були зафрахтовані Всесвітньою продовольчою програмою ООН для країн, які страждають на продовольчу кризу. Окрім того, завдяки партнерам ООН вже закуплено ще 190 тис. тонн українського зерна для подальшого експорту до Африки.. Більше того, зернова угода не передбачає жодних обмежень щодо напрямів експорту. “Росія не може диктувати, куди Україна має спрямовувати своє зерно, і Україна не диктує те саме Росії”

Читати також

«Фактично, зерновий шантаж Кремля став головним чинником, який спричинив зростання цін на ф’ючерси на пшеницю майже на 7%. Безперечно, зростання цін на зерно посилює і без того гостру продовольчу кризу в бідних країнах.. Незважаючи на це, Кремль може ініціювати перегляд Зернової угоди з наближенням листопада 2022 року», — заявляють українські економісти.

Незважаючи на ймовірний вихід Росії з угоди, вона не зможе заблокувати всі прибережні води України.. Така блокада неможлива без передового базування бойових кораблів, але після затоплення ракетного крейсера «Москва» кораблі кремлівського Чорноморського флоту, що залишилися, залишаються біля берегів Криму, щоб їх не вразили українські протикорабельні ракети.

12 вересня МЗС Росії звинуватило Захід у зриві “меморандуму між РФ та ООН про експорт сільгосппродукції”, підписаного у Стамбулі одночасно з Угодою щодо зерна. Цей “меморандум” існує лише у російських ЗМІ, де прозвучали твердження про те, що документ закріплює зобов’язання ООН щодо усунення “перешкод, створених США та ЄС у сферах фінансів, страхування та логістики” та забезпечення безперешкодного експорту російської сільгосппродукції на світові ринки. У той же час, незрозуміло, як ООН може гарантувати питання, що знаходяться далеко за межами її юрисдикції. І сумнівно, щоб МЗС Росії не знало про справжній ступінь повноважень ООН.

«Росія погодилася розблокувати українські порти не тому, що хотіла допомогти голодуючим африканським дітям, а тому, що хотіла просувати свої економічні інтереси у кремлівському стилі маніпуляцій, ультиматумів та шантажу. Зрештою, навряд чи змінилися фактори, які змусили Путіна піти на зернову угоду. Однак не слід виключати сценарій, за якого Кремль може відмовитися від зернової угоди та розпочати ескалацію війни на морі», — упевнені українські аналітики.