Зараз читаю
Створення Держінформконцерну телебачення і радіомовлення України – під питанням

Створення Держінформконцерну телебачення і радіомовлення України – під питанням

Законопроєкт №6430 “Про створення Державного інформаційного концерну телебачення і радіомовлення України” передбачає, що телерадіокомпанії матимуть право добровільно вибирати контент для виробництва, запропонований науково-експертною радою концерну.

Автор документа, народний депутат Олег Дунда (фракція партії “Слуга народу”) заявив про це так:

Ми знаємо, що таке шведський стіл: є велике меню, і людина вибирає на власний розсуд, що вона хоче з’їсти. Така концепція закладена в інформаційний концерн. Він має запропонувати велику кількість контенту, а телерадіокомпанії мають право вибирати, що їм до вподоби з цього великого переліку. Нічого не нав’язується. Хтось візьме якийсь мультфільм, хтось візьме ток-шоу, хтось візьме науково-популярні фільми… Буде розроблено план, і компанії зможуть обирати самостійно”, – сказав Дунда.

Він зауважив, що діяльність концерну поширюватиметься лише на виробництво культурно-розважального контенту. Нині ж телерадіокомпанії через брак коштів змушені відмовлятися від його створення, закуповуючи натомість в інших країн.

 Ледь не щодня з’являються якісь інформаційно-політичні телеканали. Натомість жодних нових телеканалів, які просувають мистецтво, культуру або розваги, не з‘являється, бо цей контент дорогий. На нього коштів у приватного бізнесу практично немає, а інформаційно-політичні ток-шоу дешеві у виробництві”, – пояснив депутат.

За словами Дунди, запропонований ним законопроєкт №6430 спрямований виключно на державну фінансову підтримку телерадіокомпаній і не передбачає жодної цензури.

75% контенту залишиться приватним, не змінюється, і держава не зможе на нього впливати. Це має працювати в тому правовому полі, яке існує на сьогодні. Порівняймо: що таке 25% проти 75%? 25% – це в рази менше. Там немає цензури. Нічого не буде заборонятися транслювати”, – запевнив він.

Автор законодавчої ініціативи зазначив, що над створенням контентного плану, який пропонуватиметься компаніям, працюватимуть фахівці у сфері культури, а не державні посадовці. Дунда також заявив, що напрацював законопроєкт на запит діячів мистецтва.

За його словами, реалізація законопроєкту зміцнить і захистить українське інформаційне поле від маніпуляцій і пропаганди з боку РФ та будь-якого ворожого контенту. А також надасть можливість створювати якісний національний продукт, популяризувати національну культуру, впроваджувати нові тренди та моду на українське. Державне замовлення надасть підтримку молодим талановитим митцям в реалізації їхніх ідей, спрямовуючи їхній творчий потенціал на користь Україні.

Він висловив готовність до дискусій щодо проєкту як із колегами-депутатами, так і з громадськими організаціями.

Проте громадські організації у сфері медіа та захисту свободи слова виступили проти цього законопроєкту і закликали Дунду відкликати його. У заяві ГО наголошується на тому, що створення концерну у формі акціонерного товариства порушує чинне законодавство, оскільки концерн – це окрема організаційно-правова форма, під ним визнається статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, але не акціонерне товариство, до якого входять органи влади.

Активісти та експерти заявили, що законопроєкт авторства Дунди пропонує ліквідувати суспільне мовлення, іномовлення й натомість створити структуру, подібну до тієї, що існувала до весни 1991 року, – Держтелерадіо УРСР, де “діяли підрозділи мовлення і вироблення контенту, а також цензури”.

Водночас, на думку громадських діячів, документ нав’язує приватним телерадіоорганізаціям обов’язкове розміщення не менш ніж 25% національного контенту, створеного відповідно до техзавдання Науково-експертної ради Державного інформаційного концерну. Це є порушенням редакційної свободи та вільної конкуренції, йдеться в заяві.

Така законодавча ініціатива є імітацією розв’язання проблем, що існують у національному медійному просторі, як-от позиціонування іномовлення, збільшення підтримки та покращення якості кіно, що виробляється за державної підтримки. А головне, є прямим намаганням позбавити громадян України незалежного суспільного мовлення, на створення якого було витрачено чимало часу і зусиль”, – наголошується в заяві.

Також її автори вважають, що запропонована законопроєктом формула розв’язання проблем є шляхом до державної цензури, що негативно вплине на якість інформації, яку споживатимуть громадяни.

На їхню думку, ухвалення закону не подолає проблеми “захисту наших громадян від споживання нав’язаного Кремлем інформаційного спаму”, а, навпаки, буде прямим копіюванням найгірших практик Російської Федерації, зокрема й відсутності незалежного суспільного мовлення.

Водночас голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв розцінює шанси ухвалення законопроєкту в чинній редакції як невисокі.