Зараз читаю
Театр в умовах кризи: чи можливий розвиток

Театр в умовах кризи: чи можливий розвиток

Останнім часом багато хто порівнює дію пандемії із природніми катаклізмами, від яких є не лише пряма, але й велика супутня шкода. Як і інші катастрофи, пандемія також поділила наше життя на “до” і “після”. І далеко не все, що було в житті “до”, залишиться у житті “після”.  Скажімо, заклади культури, зокрема – театри, можуть бути останніми закладами з життя “до”, які відновлять свою роботу. Якщо виживуть.

Сам образ театру – темної зали, повної незнайомих людей, які перебувають разом тривалий час, тепер здається дуже небезпечним. Відновлення роботи із дотриманням вимог соціального дистанціювання – до 2 м між відвідувачами – не має фінансового сенсу, кажуть керівники провідних театрів. І це вже не кажучи про те, як акторам  дотримуватися дистанції на сцені та у гримерних.

Адже на відміну від кіноіндустрії, яка також зазнає значних збитків через коронавірус, театр передбачає пряме, особисте спілкування з глядачем.

Театральне мистецтво в добу бурхливих соціальних  змін завжди є своєрідним індикатором оцінювання культурного рівня суспільства. Академічні театри, фінансовані державою, розвиваються достатньо повільно, тоді як стихійно виникають та бурхливо розвиваються театральні осередки, створені  без будь-якої державної підтримки самим громадянським суспільством, котрі успішно конкурують з академічними театрами.

Наш співрозмовник – актриса театру і кіно, диктор,режисер, поетеса,письменниця, драматург, сценарист, засновник та режисер театру -студії «НОВОЛІТТЯ» Валентина Журбенко.

Що таке театр «Новоліття» , коли і як його було створено?

Театр «Новоліття» створився влітку 2018 року, на базі ЖЕДу на вул. Героїв Севастополя. Акторів запрошували через інтернет, знайомилися на кінозйомках, подекуди –  по рекомендаціях третіх осіб. Коли нам стало тісно в стінах ЖЕДу, ми переїхали на більшу площадку і розпочали свої репетиції. Першими роботами театру були  коротенькі антрепризи.

Як обирали п’єси, чи пробували класичні спектаклі?

Усвідомлено вирішили взятися за психологічну п’єсу сучасного автора. Оскільки в театр приходили люди без театральної освіти, мені, як режисерові та засновнику театру, доводилося спочатку навчати людей акторської професії, а потім вже розучувати ролі. Нажаль, не всі актори були чесними і відданими перед режисером. Багато хто з них, безкоштовно отримавши акторські навички, оволодівши професійною майстерністю, потім покинули колектив, добре влаштувавши свою кар’єру в інших театрах.

Чи театр «Новоліття» представляв свої роботи на творчих фестивалях? Як його було оцінено?

У 2019 році мною вперше було подано  заявку на участь у VII Міжнародному фестивалі драматургії та витончених мистецтв “Амплуа” і  тоді ми отримали  Диплом переможця за режисерську роботу. Паралельно колектив продовжує працювати над першою п’єсою, яка була включена в наш репертуар, це вистава Лео Е.Манна «Спадкоємець». Прем’ єри обох вистав відбулися на сцені театру “Сузір’я”. Глядачі дуже тепло сприйняли обидві ці роботи, були вдячні акторам та режисерові за прекрасне втілення обох п’ єс.

З якими труднощами доводиться стикатись, що плануєте надалі?

В період карантину дуже тяжко зібрати акторський склад, планувати репертуар та знаходити приміщення для репетицій, але творчий колектив плекає надію на покращення умов і готує нові п’єси для роботи. В найближчий час ми плануємо  до постановки п’єси для підліткового віку “Попелюшка” (сучасна версія Любомира Геляса) , “Казка про Троянду та Місяць” , а також сучасну режисерську  версію Валени Жур, за мотивами п’ єси українського класика  Івана Котляревського “Москаль НЕ чарівник”. Над цими п’єсами вже працюють сучасні талановиті композитори.

Наразі – наш театр  знаходиться у пошуках спонсорів, меценатів та професійних акторів.