Зараз читаю
ТОП-10 країн, які користають з хвилі українських біженців

ТОП-10 країн, які користають з хвилі українських біженців

Видання Focus.ua проаналізувало першу десятку держав із найбільшою кількістю переселенців: які умови для українців на сьогодні існують у країнах-реципієнтах, що змінилося за цей період і як уряди реагують на наявні виклики.

Важливий момент: у багатьох європейських країнах українці залишаються із статусом тимчасового захисту:нижче є пояснення, що це означає.

Однак, попри те, що це загальноєвропейська директива, у різних державах існують свої нюанси її реалізації — від легального терміну перебування до виплати соціальної допомоги.

3 березня Рада Євросоюзу активувала Директиву про тимчасовий захист для громадян та мешканців України, які рятуються від війни з Росією. Тимчасовий захист надає, зокрема, право на проживання, доступ до ринку праці, медичних послуг та соціальної допомоги у країнах Євросоюзу.

Багатьох українців, які виїхали або готуються виїхати за кордон, зараз хвилює, чи зможуть вони, маючи статус тимчасового захисту, їздити в Україну та повертатися до країни, яка їх прийняла.

Багато наших співгромадян сприймають тимчасовий захист як різновид безвізового режиму, але насправді все не так. Потрібно розуміти, що тимчасовий захист не можна використовувати для постійних поїздок через кордон. Країна, в якій ви отримали цей статус, може просто відмовити вам у в’їзді, — коментує Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

За його словами, якщо так все ж таки трапиться, то громадянин України може заїхати в іншу країну і спробувати отримати статус тимчасового захисту ще раз, але тоді доведеться все починати спочатку.

Водночас якщо українцю необхідно з вагомих причин (зібрати потрібні документи, надати допомогу членам сім’ї тощо) виїхати на короткий термін додому та повернутися, то статус не анулюється.

ПОЛЬЩА

Кількість переселенців: 1,208 млн (за даними на 5 липня)

Кількість українців, офіційно зареєстрованих у статусі тимчасового захисту: 1,208 млн

12 березня президент Польщі Анджей Дуда підписав спеціальний закон про допомогу людям, які евакуювалися з України. Вимушені переселенці можуть користуватись державними послугами, отримують повний доступ до ринку праці, безкоштовну освіту для дітей та медичне обслуговування на тих самих умовах, що й місцеві мешканці. Для цього громадянам, які виїхали сюди з 24 лютого, зокрема неповнолітнім, необхідно отримати персональний номер — PESEL.

Тривалість перебування: офіційно у статусі тимчасового захисту українці можуть перебувати на території Польщі 18 місяців, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Фінансова допомога українцям у Польщі

• Українці, які прибули до Польщі після 24 лютого, можуть отримати одноразову виплату — 300 злотих (2,4 тис. грн).

• Українці нарівні з громадянами Польщі можуть претендувати на 500 злотих (4 тис. грн) як щомісячну допомогу на дитину до 18 років та 300 злотих як річну допомогу на шкільне приладдя та підручники. Як пояснює полька Мартина Скіба, яка після 24 лютого запустила проєкт підтримки українських переселенців, українці також можуть отримувати допомогу на дітей з інвалідністю.

• Починаючи з 12 березня, поляки, які приймають у себе вдома біженців з України, можуть отримати 40 злотих за особу на добу протягом 120 днів з моменту їхнього в’їзду. За словами Скіби, ці гроші йдуть на їжу, одяг та інші витрати, пов’язані із утриманням додаткових людей.

Медична допомога українцям у Польщі

Українці, які прибули до Польщі пізніше 24 лютого, мають право на безоплатну медичну допомогу нарівні з громадянами країни. Для цього використовується персональний номер PESEL, який мають отримати всі переселенці. Мартина Скіба наголошує, що у польських аптеках приймаються українські рецепти.

Дорослі можуть отримати всі щеплення, прописані в національній програмі імунізації: від Covid-19, туберкульозу, вірусного гепатиту тощо. Вакцинація дітей обов’язкова, — коментує волонтерка.

Чи можна українцям виїжджати за межі Польщі?

Читати також

Раніше статус тимчасового захисту автоматично анулювався, якщо громадяни України виїжджали за межі Польщі більше ніж на 30 днів.

Однак 30 червня президент Дуда підписав поправки до закону про захист українських переселенців. Тепер статус можна відновити, якщо українець у цей період був у межах Шенгенської зони. Виїхати в Україну більше ніж на 30 днів із збереженням статусу теж можна, але для цього має бути аргументована причина, зокрема — активні бойові дії за місцем проживання.

Навчання дітей українців у Польщі

Освіта у Польщі є обов’язковою для дітей віком від 7 до 18 років, пояснює Скіба. Тому всі українські діти віком від 7 років мають ходити до школи, що відповідає їхньому віку.

Якщо батьки чи опікун можуть пред’явити український шкільний атестат, діти приймаються до відповідного класу.

Якщо такого документа на руках немає, то українські школярі мають пройти співбесіду у польській школі, після чого комісія вирішує, до якого класу їх відправити.

Працевлаштування українців у країнах ЄС. Коментар експерта

Як пояснює Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування, українські громадяни, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, мають доступ до ринку праці на рівних умовах із місцевими жителями.

— У зв’язку з тим, що наші співвітчизники бажають одразу заробляти гроші на життя і не мають багато часу на нострифікацію дипломів, підвищення кваліфікації та вивчення місцевої мови, вони змушені погоджуватися на низькокваліфіковану фізичну працю. Звичайно, така праця оплачується не дуже великими грошима. Проте, українці можуть розраховувати на заробітну плату не нижчу за мінімальну в країні: у Польщі це 3 тис. злотих (24 тис. грн), у Чехії — 16,2 тис. крон (19 тис. грн), у Німеччині — 1700 євро (51 тис. грн) на місяць, — коментує експерт.

Ось і підстава до радощів в тих країнах, куди найбільше «припливло» біженців з України: як тут не потирати руки владоможцям та працедавцям?