У кістках мисливця-збирача, знайдених на неолітичної стоянці Ріннюкалнс біля річки Салаца на півночі Латвії, знайдені сліди збудника чуми – бактерії Yersinia pestis.
Останки двох людей були виявлені в цьому місці ще в XIX столітті, але потім загубилися в антропологічній колекції в Німеччині до 2011 року. В результаті подальших розкопок знайшли ще два поховання.
У ДНК древньої бактерії відсутній ряд генів, які зробили чуму згодом набагато більш небезпечною хворобою: 5300 років тому вона не могла передаватися через бліх, які переносяться щурами та іншими гризунами, тоді як бубонна чума, що спустошувала країни Євразії в історичні часи і зрідка зустрічається до сих пір, поширюється саме таким способом.
Чоловік 20-30 років з Ріннюкалнс, судячи з аналізу його останків, помер від чуми, але похований він був так само, як його одноплемінники, тобто те, що сталося з ним вони як щось екстраординарне не сприймали.
Найімовірніше, його вкусив гризун, він отримав первинне зараження Yersinia pestis і помер через пару днів, може бути через тиждень, від септичного шоку “, – вважає доктор Бен Краузе-Кьора з Кільського університету в Німеччині.
У трьох інших скелетах, похованих поряд, слідів чуми не виявлено.