Іллічівський міський суд Одеської області визнав, що лікарські засоби від СОVID-19 перебувають у стадії клінічного випробування на пацієнтах із метою дослідження їх ефективності та безпеки.
Позивачка, яка працює в Центрі позашкільної освіти Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на посаді керівнички гуртка образотворчого мистецтва “Флористика”, просила суд скасувати наказ її директора “Про відсторонення від роботи” без збереження заробітної плати.
Позивачка зазначила, що на ім’я директора подала заяву про відмову від участі в медичних експериментах (щеплення від COVID-19). Суд, базуючись на Основному Законі, зазначив, що держоргани не мають повноважень виходити за межі норм Конституції, навіть якщо вони керуються законом, оскільки закон також не має суперечити Конституції. Будь-які органи чи посадові особи держави, крім Конституційного Суду, не мають повноважень тлумачити зміст законодавства. Також, згідно зі ст. 60 Основного Закону, ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Судом було проаналізовано процедуру запровадження карантину в Україні. І хоча карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів, він не є абсолютно вільним у цьому питанні. Питання щодо встановлення карантину порушує перед Кабміном центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров’я), за поданням головного державного санітарного лікаря. Повноваження головного санлікаря з ініціювання карантину виникають лише в тому випадку, коли в Україні запроваджено надзвичайний стан (ст. 40 закону “Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення”). Надзвичайне становище в Україні не запроваджено.
КС наголосив, що обмеження конституційних прав можливе у випадках, визначених Конституцією. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом, ухваленим Верховною Радою. Так, на думку суду, чинна постанова Кабміну від 9 грудня 2020 року №1236 “Про встановлення карантину та введення обмежувальних протиепідемічних заходів із метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” не підлягає виконанню.
Суд зазначив, що жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим або іншим дослідам. Відповідно до резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи № 2361 від 27 січня 2021 року “Вакцини проти Covid-19: етичні, юридичні та практичні міркування”, щеплення проти СОVID-19 не є обов’язковими.
Дослідивши накази МОЗ №1576 від 27.07.2021, №1585 від 29.07.2021, №1599 від 29.07.2021, №1709 від 10.08.2021, №2148 від 04.10.20 у стадії клінічного випробування на пацієнтах із метою дослідження їх для оцінки ефективності та безпеки.
Отже, клінічні випробування на громадянах лікарських засобів без їхньої вільної згоди із застосуванням будь-яких засобів примусу є протизаконним.
Відповідно до ст. 12 закону “Про захист населення від інфекційних хвороб”, ст. 27 закону “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та календарю профілактичних щеплень в Україні, затвердженому наказом МОЗ № 595 від 16 вересня 2011 року, до профілактичних та обов’язкових щеплень належать щеплення проти кашлюку, кору, поліомієліту, правця, тубер. Зазначено, що цей перелік є вичерпним.
Щеплення проти СОVID-19 не належить до переліку профілактичних та обов’язкових щеплень і не може бути підставою для усунення від роботи особи в разі її обґрунтованої відмови від участі в експериментальному щепленні проти СОVID-19″, – йдеться в рішенні суду.
Джерело: рішення суду Категорія справи № 501/4438/21 Номер судового провадження: 2/501/1535/21