Амбасадорка до Европарламенту від правлячої в Польщі партії Право і Справедливість Ізабела Кльоц надіслала до Єврокомісії запитання про різницю в сумах, які виділяються на допомогу біженцям.
«Отримала відповідь, характерну для бюрократії Евроунії, яка засвоїла правило: якби то так відповісти, щоби і не збрехати, але й ніц правдиво не відповісти», — написала політикиня.
Я поставила Европейській комісії просте запитання, — пише на своїй іменній сторінці Ізабела Кльоц, — Чому Брюссель витрачає більше грошей на економічних імміґрантів з Африки, ніж на біженців війни з України?
Від 24 лютого ц.р. польсько-український кордон перетнули понад 3,5 млн біженців з України, зазначає в своїм листі до Еврокомісії амбасадорка. Вважається, що принаймні половина цих людей залишилася в Польщі.
Комісія надала Польщі лише 144,6 млн євро з Фонду надання притулку, міґрації та інтеґрації на допомогу біженцям. Це лише мала частина витрат, необхідних для забезпечення біженців базовим соціальним забезпеченням.
Водночас в 2020 році Европейська комісія щедро відреагувала на прибуття до Іспанії 20 000 імміґрантів, які нелеґально перетнули кордон.
Тоді, у 2020-му, відразу розпочався проєкт підтримки діяльності влади на південному узбережжі Іспанії, Канарських островах, Сеуті та Мелільї. Загальний внесок ЕС у проєкт становив 49,6 млн євро.
Опираючись на ці цифри, Ізабела Кльоц запитує Еврокомісію:
Чи планує Еврокомісія призначити додаткові, відповідно до поточної ситуації, фінансові ресурси для підтримки жінок, дітей та інших біженців з України, які проживають у Польщі?
З чим пов’язана різниця в масштабі фінансової допомоги для Іспанії, яка у 2020 році отримала кошти від Єврокомісії на допомогу біженцям у розмірі майже 2500 євро на одну особу, та для Польщі, яка отримала кошти приблизно у 100 євро з людини, тобто в двадцять п’ять разів менше?
Відповідь на ці два прості запитання написала комісарка Ільва Йоханссон від імені Европейської Комісії — тримайтесь!
У рамках солідарності з Україною та для задоволення виняткових потреб, викликаних російським вторгненням, Директива про тимчасовий захист була швидко активована для надання тимчасового захисту в ЄС людям, які тікають від війни в Україні.
Зусилля держав-членів щодо виконання пов’язаних зобов’язань оперативно підтримуються «Платформою солідарності», а фінансово – фінансуванням ЄС.
Кілька з цих фондів ЄС уже включають заходи для підтримки жінок, дітей та інших уразливих груп, переміщених з України.
Крім того, нещодавні поправки до положень про фінансування у сфері політики згуртованості та внутрішніх справ сприятимуть швидкому та гнучкому доступу держав-членів до невикористаних коштів у період програмування 2014-2020.
Комісія також виплатила 3,5 мільярда євро передфінансових платежів REACT-EU, включаючи 562 мільйони євро Польщі, щоб підтримати зусилля держав-членів щодо надання екстреної допомоги людям, які тікають від російського вторгнення.
У рамках солідарності з Україною та для задоволення виняткових потреб, викликаних російським вторгненням, Директива про тимчасовий захист була швидко активована для надання тимчасового захисту в ЄС людям, які тікають від війни в Україні.
Зусилля держав-членів щодо виконання пов’язаних зобов’язань оперативно підтримуються «Платформою солідарності», а фінансово – фінансуванням ЄС.
Кілька з цих фондів ЄС уже включають заходи для підтримки жінок, дітей та інших уразливих груп, переміщених з України.
Крім того, нещодавні поправки до положень про фінансування у сфері політики згуртованості та внутрішніх справ сприятимуть швидкому та гнучкому доступу держав-членів до невикористаних коштів у період програмування 2014-2020.
Комісія також виплатила 3,5 мільярда євро передфінансових платежів REACT-EU, включаючи 562 мільйони євро Польщі, щоб підтримати зусилля держав-членів щодо надання екстреної допомоги людям, які тікають від російського вторгнення.
Крім того, Комісія запропонувала додаткову підтримку людям, які постраждали від російського вторгнення в Україну. У рамках донорської конференції «Stand Up for Ukraine – Together for Ukraine» було зібрано 9,1 млрд євро, у тому числі 1 млрд євро, які Комісія зобов’язалася пожертвувати.
400 мільйонів євро із обіцяної суми буде виділено з фондів внутрішніх справ як екстрена допомога найбільш постраждалим державам-членам, включаючи Польщу, для підтримки їхніх систем прийому та управління кордонами.
Вжиті зусилля та ініціативи повинні залишатися в рамках наявного бюджету.
Бюджет ЄС не передбачає постійного фінансування на одну особу, і все виняткове фінансування виправдовується оперативними потребами.
Потреби, що виникають внаслідок кризи, відрізняються від однієї держави-члена до іншої та вимагають різних заходів у рамках існуючих фондів.
[кінець відповіді]
Ну: шо кому не ясно? Все зрозуміло?
Загалом не таємниця, що посланиця до Европарламенту від владної в Польщі партії ПіС пильнує насамперед польський національний інтерес.
Він в цьому випадку полягає в утриманні якомога більшої кількості українських біженців на якнайдовший період в Польщі.
З того розрахунку, щоби встигнути максимально асимілювати якнайбільшу кількість переселенців, міцно економічно їх зав’язати на польске середовище (праця, навчання дітей, житло, і так далі), відтак до кінця війни аби мало кому вже кортіло з Польщі вертатися назад, до України.
А на це все потрібні великі кошти, яких в сучасні Речі Посполитій явно бракує: і до найпотужніших країн вона не належить, і левову частку зжерає тотальне переозброєння країни, та й суто економічна світова криза накладає свої видатки.
Але ж бюрократи в Еврокомісії так само повинні якусь крихту совісті зберігати — такі відповіді відписувати, хіба нє?
Джерело: ЗУНР