Народний депутат від “Батьківщини” Михайло Волинець опинився перед перспективою одним з перших випробувати на собі так звану громадянську конфіскацію. Це спосіб примусового вилучення необґрунтованих активів посадових осіб і виборних представників у власність держави.
Нещодавно генеральний прокурор Ірина Венедиктова на зустрічі керівників силових органів закликала активніше використовувати цей інструмент, щоб він став “дієвим способом наповнення державного бюджету”. А розгулятися борцям з корупцією, на думку генпрокурора, є де. Як говорить Венедиктова, на кінець червня Національне антикорупційне бюро (НАБУ), поліція, Державне бюро розслідувань і Служба безпеки України в цілому ведуть майже 1,6 тис. Кримінальних проваджень, в яких “можна виявити факти придбання необгрунтованих активів”.
Але за півтора роки, що минули з моменту введення в дію механізму цивільної конфіскації, до Вищого антикорупційний суд (ВАКС) зайшли тільки два позови, один з яких, по всій видимості – проти народного депутата Волинця.
Як повідомив на своїй сторінці в Фейсбуці народний депутат Волинець, на 14 липня призначено судове засідання за поданням Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) щодо нього.
За словами парламентарія, позов САП стосується його нової квартири. Обставини придбання житла разом зі спецпрокуратур розслідують також НАБУ і Національне агентство з протидії корупції (НАПКА), відреагувавши нібито на “замовний відеоматеріал”. Ймовірно, він має на увазі розслідування програми “Схеми” про депутатську нерухомості, яке вийшло в кінці квітні.
Волинець у коментарі “Схемам” заявив, що на квартиру в новобудові додала цивільна дружина. Згадувати це в своїй декларації він не став, посилаючись на законодавство і бажання самої жінки.
САП не прийняла ці пояснення і звинуватила нардепа в отриманні необгрунтованої активу вартістю понад семи млн грн, який підлягає тій самій громадянської конфіскації, якщо підслідний не доведе законність походження коштів.