Практично кожна третя людина у світі стикається з гельмінтозом. Але найсумніше те, що, виходячи з офіційних даних, 80% тих, хто підхопив гельмінтоз – це діти.
До особливої групи ризику належать діти у віці від 1,5 до 5 років, оскільки це вік активного пізнання навколишнього середовища, а кишкова система діток ще не повністю сформована.
Симптоми гельмінтозу виявляються відразу не завжди або ж є досить змазаними. Проте частіше за все вони “ховаються” під симптоми інших захворювань, так і залишившись непоміченими.
Ознаками гельмінтозу можуть бути:
• головний біль, запаморочення;
• висипання на шкірі (найчастіше на стегнах, передпліччях);
• кашель (іноді з кров’яними виділеннями);
• підвищене слиновиділення, коли вранці дитина прокидається на мокрій подушці;
• різке зниження або, навпаки, підвищення апетиту, але при цьому малюк значно втрачає у вазі;
• з’являються синці під очима, а шкіра набуває блідого відтінку;
• дитину турбують часті болі в животі;
• запори або розлади шлунку, може з’явитися «овечий стілець»;
• нудота і блювота вранці;
• анальний свербіж;
• швидке стомлення від гри і млявість;
• постійна дратівливість і невроз (малюк спалахує з будь-якого приводу);
• малюк погано засинає, погано спить, совається уві сні, скрипить зубами (бруксизм);
• волосся і нігті стають ламкими;
• дитина помітно частіше хворіє респіраторними захворюваннями.
Місць, де дитина може “підчепити” різні види глистів (особливо поширені аскариди і гострики) є дуже багато, наприклад, це:
• пісочниця (небезпечна тим, що там може побувати заражене тварина);
• падіння дитини на вулиці;
• відвідування громадського транспорту;
• наявність домашніх тварин;
• вживання погано обробленого м’яса і риби і т.п.
“Внутрішніх жителів” організму можна довго діагностувати за зовнішніми ознаками дитини. Проте без аналізів дізнатися, чи є глисти і до якого типу вони відносяться, неможливо.
Лікар швидше за все призначить дитині пройти наступні дослідження:
• аналіз калу на яйця гельмінтів, зішкріб на ентеробіоз (цей аналіз здають тричі для того, щоб зловити момент розмноження паразитів);
• аналіз на дисбактеріоз;
• аналіз крові: загальний і на визначення імуноглобулінів до деяких видів гельмінтів.
Задля зниження ймовірності зараження гельмінтами необхідно дотримуватися елементарних правил гігієни:
√ мити руки перед кожним прийомом їжі, після відвідування вулиці, особливо транспорту, після тримання грошей, після кожного відвідування туалету і т. п .;
√ ретельно мити овочі і фрукти, обдаючи їх окропом, якщо вони будуть вживатися в сирому вигляді;
√ міняти нижню білизну, бажано два рази в день (вранці і ввечері) і після прання прасувати її гарячою праскою;
√ підстригати дітям коротко нігті;
√ не торкатися бездомних тварин та не купатись у неперевірених водоймах;
√ не давати дітям сиру воду (з-під крана або з колодязя);
√ не годувати дітей на вулиці;
√ при наявності в будинку тварини, давати їй один раз в три місяці протиглисний засіб.