У селищі, яке знаходиться в Карпатах на висоті 850 м над рівнем моря, приймали туристів ще за часів Австро-Угорщини.
Вже тоді для приїжджих тут працювали модні санаторії, готелі і фотосалони. Пізніше тут з’явилися і “літники” – кімнати в будиночках, які господарі віддавали для сезонного відпочинку гостям. Сто років тому в Ворохту приїжджало так багато людей, що гуцулам довелося побудувати ще один дерев’яний храм, щоб відкрити туристам всю красу своїх традицій і майстерності. Старшу церкву довгий час вважали найдавнішим храмом в Карпатах. Але в дійсності трохи віку їй “приписали”, щоб уберегти від радянського атеїстичного режиму, – розповідає старший науковий співробітник Музею етнографії та екології Карпатського краю в місті Яремче, краєзнавець Світлана Фліс.
Варто сказати, що існує кілька версій про першу згадку селища Ворохта. Одні відносять його до 16 століття, інші вказують 1820 рік. Так само тут існує кілька версій походження назви. Одні краєзнавці пояснюють, що “Ворохта” походить від слова «ворохи», що означає «дрова», які використовували для випалу солі, тому що тут свого часу працювали солеварні австрійського імператора Франца Йосифа. Інші ж доводять, що Ворохта в перекладі з санскриту означає «місце, де водяться великі вепри».
Часто туристам розповідають також легенду про доброго майстра Ворохту. Нібито служив такий свого часу в найбільш заможної Ворохтянської сім’ї Мочернюка. Незважаючи на те, що був дезертиром з війська Речі Посполитої, все місцеві ходили до нього радитися, тому що у Ворохти був багатий життєвий досвід. Гуцули питали: “Куди йдеш?” – і чули у відповідь: “До Ворохти”. Звідси, запевняють, і походить назва гуцульського селища, який 300 років тому був звичайним присілком сусіднього Микуличина – розповідає краєзнавець Світлана Фліс.
У 1811 році тут з’явився перший дерев’яний храм – церква Різдва Пресвятої Богородиці. Хоча є версія, що його в 1615 році перенесли з сусідньої Яблуниці і він є найдавнішим храмом в Карпатах.
Таких легенд в Ворохті дуже багато. Що стосується найстарішого храму, то ми користуємося шематизмами – основними церковними документами. Раніше тут могла стояти лише каплиця. З Яблуниці церква теж не могла бути перевезена, тому що перша згадка цього населеного пункту відноситься до 1643 році, а не могла стояти церква раніше, ніж саме село “, – стверджує краєзнавець Світлана Флис.
Вона додає, що слава про гуцульську церкви в Ворохті облетіла не тільки європейські міста. Нею захоплювалися навіть в Америці.
У США експонували на виставці п’ять кращих макетів дерев’яних храмів, і серед них був макет Церкви Різдва Пресвятої Богородиці у Ворохті. Можливо, цю хрестоподібну конструкцію нашого храму запозичили пізніше для будівництва храмів за океаном “, – припускає Світлана Флис.