Ринок естетичної медицини в Україні почнуть регулювати

В галузі естетичної медицини в Україні працює понад 80 тисяч фахівців, але сфера досі ніяк не врегульована.Про це йшлося на круглому столі «Естетична медицина в Україні. Виклики і пропозиції рішень».

За словами Єгора Колодченка, голови правління Ради експертів естетичної медицини України (UBAME), фахівці, які працюють у цій сфері, навіть не можуть стверджувати, що мають професію. І досі точаться дискусії, чи естетичні процедури можна віднести до медичних чи до побутових.

Від того, що не проводиться правова підготовка таких лікарів і немає етичного кодексу поведінки фахівця страждають і лікарі, і пацієнти.

Наразі не визначено навіть, чи має бути медична освіту у особи, яка надає ці послуги. Незрозумілою залишається і відповідальність за наслідки. Народний депутат, заступник Голови Комітету ВР з питань здоров´я нації Оксана Дмітрієва зазначила, що на черзі – включення маніпуляцій з реконструктивної та пластичної хірургія до пакетів послуг Національної служби здоров’я України.

«Особливо це стосується онкологічних реконструктивних операцій у жінок – наприклад, після видалення молочних залоз. Потрібно, щоб НСЗУ оплачувало такі операції, що проводяться за медичними показниками», – зазначила Дмітрієва.

Щоб відповідні правові акти були максимально ефективними та корисними для галузі, їхнє обговорення відбувається у тісній співпраці з самими лікарями. Гендиректор Директорату високотехнологічної меддопомоги та інновацій МОЗ Василь Стрілка пообіцяв повне сприяння з боку міністерства в регуляції естетичної медицини і підняв питання про легалізацію навчання кадавер-курсів в Україні.

Одне з нагальних питань галузі – не вистачає реєстрів спеціалістів та послуг, які вони надають.

В Україні близько 300 пластичних хірургів, які проводять операції, але відсутня будь-яка статистика – скільки операцій виконується, скільки пацієнтів пройшло, скільки отримали ускладнення – заявив відомий пластичний хірург, заслужений лікар України Дмитро Слоссер. – Немає також реєстру медичних виробів. На ринку України представлено 200 філерів, але менше половини з них зареєстровані належним чином. Як можна так працювати? Ми прагнемо, щоб фахівці дотримувалися правил гри, але ці правила треба створити

 

Президент Української Спілки естетичних пластичних хірургів USAPS Павло Денищук зазначив, що в Україні потужні можливості для медичного туризму, які наразі працюють не на користь нашій державі.

«Попри всі складнощі карантинних обмежень, у нас залишається на високому рівні медичний туризм. Але на жаль, сьогодні він працює не на користь України. Більшість пацієнтів у пластичній хірургії спрямовуються до Туреччини. І це образливо, адже можливості України в цьому плані дуже потужні. Якби нам держава сприяла у деяких юридичних моментах – ми б за лічені роки перенаправили ці потоки з Туреччини до нас», – зазначив Денищук.

Рада експертів естетичної медицини України (UBAME) анонсувала об’єднавчий з’їзд фахівців естетичної медицини, який відбудеться восени.

Також під час круглого столу було презентовано освітню платформу «UBAME 24», розроблену в межах Закону про безперервну освіту. Як зазначив Єгор Колодченко, завдяки розвитку онлайн-освіти фахівці з естетичної медицини усієї України зможуть долучитися до навчання і до обговорення нагальних питань галузі.