Зараз читаю
НУШ: чого чекати батькам та школярам

НУШ: чого чекати батькам та школярам

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не лише знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.

Як проходитиме «навчання по-новому»  у інтерв’ю для «Пресінформу» розповіла начальник управління освіти Дніпровської районної адміністрації в місті Києві Наталія Василівна Іваніна.

Скільки триватиме навчання? Яким чином проходить градація між початковою школою, гімназією, ліцеєм?

У вересні 2017 року було ухвалено новий Закон «Про освіту», що регулює основні засади освітньої системи в рамках реформи Нової української школи. У лютому 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив новий Державний стандарт початкової освіти і у 2018/2019 навчальному році всі українські першокласники  розпочали навчатися за новою системою.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про повну загальну середню освіту», який визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи повної загальної середньої освіти в Україні. У вересні 2020 року Кабінет Міністрів України затвердив Державний стандарт базової середньої освіти.

Зі вступом в дію зазначеного Закону «Про повну загальну середню освіту» з’явилось законодавче підґрунтя для реформування системи загальної середньої освіти, що має сприяти підвищенню якості освіти та освітньої діяльності, істотному зростанню інтелектуального та культурного потенціалу суспільства та особистості.

Навчання триватиме 12 років, як прийнято в більшості розвинених країн. Початкова школа триває чотири роки і поділяється на два цикли (1-2 класи –адаптаційно-ігровий, 3-4 класи – основний). Базова середня освіта – п’ять років і поділяється на два цикли (5-6 класи – адаптаційний, 7-9 класи – базове предметне навчання).

Профільна середня освіта –три роки, передбачає вибір академічного чи професійного спрямувань. В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до закладу вищої освіти. У професійному – паралельно із загальною середньою освітою школярі опановуватимуть першу професію. Перспективний план поступового переходу системи закладів загальної середньої освіти у новий формат У Дніпровському районі обговорено з громадськістю й передано до Департаменту освіти і науки м. Києва для затвердження засновником.

 Які нові предмети вивчатимуть в НУШ? Які іноземні мови і в якому обсязі?

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти (стаття 33 Закону України «Про освіту», стаття 15 Закону України «Про загальну середню освіту»). Освітня програма закладу освіти, який здійснює свою діяльність на різних рівнях освіти, може бути наскрізною (з 1 по 11/12 класи), або для певного рівня освіти. Документ схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.

Особливості організації освітнього процесу в 1 класах за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Савченко О. Я. та Шияна Р. Б.. У програмі визначено очікувані результати для кожного класу окремо, коротко вказано відповідний зміст предмета чи інтегрованого курсу. Це дозволить учителю відстежувати навчальний поступ дітей.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти одним із пріоритетних завдань Нової української школи є забезпечення умов для всебічного розвитку дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб.

Враховуючи інтегрований характер кожної компетентості, рекомендується систематично використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та перенесенню умінь у нові ситуації, що є передумовою використання інтегрованих курсів та інтегрованих уроків.

Визначені в типовій освітній програмі конкретні очікувані результати подані за змістовими лініями з урахуванням потенціалу кожної освітньої галузі для формування в учнів ключових і предметних компетентостей, наскрізних умінь.

Під час укладання навчальних планів можна реалізувати положення Державного стандарту, відповідно до якого закладу освіти надається право в інший спосіб комбінувати освітні галузі. До прикладу, предмет, що реалізовує технологічну галузь, можна поєднати з інтегрованим курсом «Я досліджую світ»; інтегрований курс «Мистецтво» реалізовувати через два предмети – музичне мистецтво й образотворче мистецтво. При цьому варто зважати, що у процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляється без зменшення їх сумарного значення.

За новою навчальною програмою Нової української школи учні 5 класів будуть навчатися вже з вересня 2022 року, а у вересні 2021-2022 року почнеться її пілотування у окремих школах.

Викладання не всіх нових предметів розпочнеться одномоментно. «Етику» чи «Добросусідство» учні вивчатимуть у 5-6 класах. Курс «Здоров’я, безпека та добробут» буде запроваджено для учнів 5-9 класів, а предмет «Підприємництво і фінансова грамотність» у 8-9 класах.

Відповідно до Держстандарту освіти, учням даватимуть знання про фінансову грамотність, соціальні та економічні можливості, підприємливість, економіку, раціональне використання ресурсів, поведінку відповідального споживача та культуру споживання, бережне ставлення до власного майна і недоторканність чужого.

За бажанням закладу освіти питання з етики діти зможуть вивчати не окремим курсом, а в межах курсу про здоров’я. А у курсі про здоров’я учням розповідатимуть як зберегти здоров’я (профілактика, вакцинація, карантин тощо), які вікові зміни відбуваються в організмі, про репродуктивне і сексуальне здоров’я, психічне та емоційне здоров’я тощо.

Методичні рекомендації про викладання іноземних мов у 2021/2022 навчальному році отримали у серпні.Вивчення іноземних мов у 2020-2021 навчальному році здійснювалося за декількома Державними стандартами та типовими освітніми програмами, а саме:

  • для учнів 1-3 класів за новим Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87, та Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко, і Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна;
  • для учнів 4 класів за Державним стандартом початкової загальної освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462, та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта), затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 405;
  • для учнів 5-9 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392, та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), розробленою на виконання Закону України «Про освіту» і затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 408;
  • для учнів 10-11 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392, та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), розробленою на виконання Закону України «Про освіту» і затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 407.

Як і в минулі роки,  інваріантна складова навчального плану основної школи (1-11класи) забезпечувала реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.

Предмети та курси за вибором визначалися закладами освіти у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу. Як і у попередні роки заклад освіти має право вибору щодо вивчення другої іноземної мови. Рішення про запровадження вивчення другої іноземної мови приймається, залежно від умов для такого вивчення, закладом освіти самостійно.

Залишається чинним наказ Міністерства від 07.08.2015 № 855 «Про внесення змін до навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів», згідно з яким збільшено години на вивчення іноземної мови за рахунок варіативної складової. Рішення про збільшення годин на вивчення іноземної мови за рахунок варіативної складової на всіх ступенях освіти приймається залежно від наявності умов для такого вивчення закладом освіти самостійно.

​Типові освітні програми з іноземних мов містять низку тем і питань, що безпосередньо пов’язані з проблематикою інтегрованих змістових ліній. Програми не обмежують смислове та лінгвістичне наповнення інтегрованих змістових ліній, а лише пропонують орієнтовні шляхи їх реалізації. Вчителі можуть наповнити новим міжпредметним змістом й інші теми, створювати альтернативні можливості для поєднання різних знань та умінь, а також навчальних методів з метою формування ключових життєвих компетентностей та досягнення цілісності навчальної програми й навчального процесу відповідно до потреб певного класу.

 Як навчають першокласників в НУШ? Що таке особистісно-орієнтована модель освіти?

Головна ідея Нової української школи –компетентнісне навчання. Це означає, що учні не просто набувають знань, а вчаться використовувати їх на практиці. Школа має сформувати ядро знань, на яке накладатимуться уміння, як користуватися цими знаннями, цінностями та навичками. Значну частину навчального часу в Новій українській школі присвячують роботі в групі. Причому школярі не просто разом розв’язують, наприклад, математичні приклади, а роблять проєкти і спільно шукають рішення проблем.

Важливим є процес інтегрованого навчання. У реальному світі немає мононаукових процесів – кожен пов’язаний з різними науками. Аби діти розуміли взаємозв’язки й мали цілісну картинку світу, у початковій школі запропоновано інтегрувати (об’єднувати) предмети. Наприклад, рослини тепер вивчають не лише з точки зору ботаніки, а й додають до цієї теми знання з географії, екології, математики, хімії, мови й літератури.

Оцінювання в Новій українській школі – спонукальне, а не каральне. Тобто вчитель за допомогою оцінки  фіксує, на якому рівні перебуває дитина, і показує ціль, до якої вона має прямувати. Тому в першому і другому класах немає балів –замість них є вербальне оцінювання. Мета — оцінити поступ кожної дитини, а не її відповідність певному еталону.

Кожна дитина отримує на уроці винагороду за свої старання, розуміючи, що робить успіхи, а також має портфоліо особистих досягнень — добірку всіх поробок і творів, які вона виконувала на уроках. У Новій українській школі не карають за помилки, а спонукають дитину самостійно їх виправити. Відсутність страху помилки — запорука того, що дитина залишатиметься вмотивованою, навіть якщо їй щось не вдаватиметься.

Емоційний інтелект і вміння спілкуватися – це найголовніше!  Цьому навчають під час ранкового кола — щоденної зустрічі, коли діти обговорюють свій емоційний стан, власні думки, актуальні питання класного і шкільного життя або ж просто спілкуються на цікаві їм теми. Учитель і дитина — це партнери, тому рішення щодо роботи на уроці вони приймають спільно.

Своїм запитанням дитина може спрямувати урок, а правила поведінки в школі та за її межами вчителі й учні випрацьовують разом. Нова українська школа передбачає, що батьки разом з учителями та адміністрацією школи мають спільну мету — щаслива і успішна дитина. Тому стосунки між цими трьома категоріями побудовані, насамперед, на співпраці, взаєморозумінні й бажанні разом іти до мети.

У НУШ відмовляються від традиції публічного обговорення успішності учнів на батьківських зборах. Навчальні результати — тема індивідуальних консультацій з батьками, а на загальних зборах розглядають важливі для класу і школи питання. Найціннішим результатом початкової освіти в особистісному вимірі є здорова дитина, мотивована на успішне навчання, дослідницьке ставлення до життя; це учень/учениця, які вміють вчитися з різних джерел і критично оцінювати інформацію, відповідально ставитися до себе та інших людей, усвідомлювати себе громадянином/громадянкою України.

Які IТ-технологій, мультимедійні засоби навчання, навчальне обладнання використовуються і підвищує чи це інтерес до навчання у дітей?

Ми створили нове освітнє середовище. Серед обладнання класів парти-трансформери, які можна легко пересунути для роботи в групах. Крім того, четвертий рік поспіль ми закуповуємо нові розвивальні ігри, техніку на  кожен клас та робоче місце вчителя (ноутбук, SMART-дошка, документокамера, багатофункційний пристрій). Традиційні «класні куточки» на стінах замінено, наприклад, на поробки, виконані спільно з дітьми, чи матеріали, що спонукають дитину до роздумів — цікаві запитання, головоломки тощо.

У Новій українській школі діти навчаються, граючись. Діти опановують той самий навчальний матеріал, але в інший спосіб. А вчителю не потрібно буде більшість часу розповідати щось класу, стоячи біля дошки. Через гру — тобто моделювання ситуацій із додаванням руху, гумору й творчих завдань — учні зможуть дізнатись набагато більше.

 Як визначається обсяг навантаження на дитину? Чи дають домашні завдання на вихідні і свята учням молодших класів?

Учням першого класу Нової української школи не задають домашніх завдань. А час на їхнє виконання в інших класах молодшої школи обмежено: школярі другого класу мають витрачати на домашнє завдання не більше 45 хв, третьокласники — не більше 1 год і 10 хв, учні четвертого класу — максимум 1 год і 30 хвилин. Домашні завдання не повинні задавати на вихідні, святкові дні та канікули.

Що таке «педагогіка партнерства»? Чи є реальна взаємодія між вчителем, учнем та батьками?

Педагогіка партнерства – це ключовий компонент формули Нової української школи, це взаємна повага до особистості, це педагогіка з особистісно орієнтованим навчанням у центрі якого – дитина:

  • повага до особистості;
  • доброзичливість і позитивне ставлення;
  • довіра у відносинах і стосунках;
  • діалог – взаємодія – взаємоповага;
  • розподілене лідерство

Основа соціального партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем, батьками та іншими представниками соціуму. Усі вони є добровільними та зацікавленими, рівноправними  учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат, об’єднані спільними цілями та прагненнями. Взаємостосунки між учнем та вчителем – діалог, взаємодовіра, підтримка, активна співпраця з батьками дітей – позитивно впливають на шкільне освітнє середовище.

Засади педагогіки партнерства без перебільшення є основоположними для взаємин батьків та вчителя. Адже саме поведінка дорослих, їхні слова та вчинки є для дітей прикладом для наслідування. Вони впливають на світогляд школярів, на сприйняття ними своєї суспільної ролі, на уявлення про значення навчання у нашому житті.

Завдяки такому підходу батьки можуть повною мірою включитися до навчального процесу. Це дозволить визначити спільне бачення траєкторії розвитку дитини, чітко усвідомити права та обов’язки одне одного, мінімізувати загрозу виникнення непорозумінь. Партнерські взаємини між учителем та батьками дають можливість оперативно реагувати на актуальні виклики та проблеми, а саме відстежувати зміни у поведінці дитини, краще розуміти її вподобання та життєві орієнтири.

 Інклюзивна освіта. Які створені умови для навчання спільно з однолітками для учнів з особливими потребами?

З метою забезпечення права на якісну та доступну освіту дітей з особливими освітніми потребами (далі – ООП) щорічно розширюється мережа інклюзивних груп/класів для дітей з ООП у закладах загальної середньої  та дошкільної освіти.

У 2020/2021 навчальному році  у районі функціонувало 208 інклюзивних класів у 36 закладах загальної середньої освіти, у яких навчалось 308 дітей з ООП; 3 спеціальні класи для 31 дитини із затримкою психічного розвитку у СЗШ № 224 м. Києва та 13 груп у 9 закладах дошкільної освіти, у яких здобувають освіту 20 дітей з ООП (у 2019/2020 н. р. – 32 ЗЗСО, 158 інклюзивних класів, 238 дітей з ООП, у СЗШ № 224 м. Києва – 3 спеціальні класи для 33 дітей із ЗПР; 7 ЗДО, 9 груп, 14 дітей з ООП).

У цих закладах запроваджено системний кваліфікований психолого-педагогічний супровід дітей, які перебувають на інклюзивному навчанні, та їх батьків. Організувати діяльність дітей та учнів з особливими освітніми потребами допомагають асистенти вихователів (13 ставок) та вчителів
(208 ставок).

Відповідно до рішення Київської міської ради від 17.08.2018 № 814/4878 у районі створено Інклюзивно-ресурсний центр № 4 Дніпровського району м. Києва, який з 15 березня 2021 року працює у відремонтованому приміщенні за адресою: проспект Соборності, 3-А.

Відповідно до Положення про інклюзивно-ресурсний центр основним завданням діяльності центру є проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб дитини, в тому числі коефіцієнта її інтелекту, розроблення рекомендацій щодо освітньої програми, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг відповідно до потенційних можливостей дитини.

За І півріччя 2021 року ІРЦ № 4 проведено 486 комплексних оцінки розвитку дітей від 2 до 18 років; надано 85 корекційно-розвиткових послуг дітям дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Фахівцями центру надано 1506 консультацій батькам дітей з особливими освітніми потребами.

Після обстеження дітей спеціалістами ІРЦ надається висновок про комплексну оцінку дитини з ООП, що є підставою разом із заявою батьків для відкриття інклюзивного класу у закладі освіти.

У Дніпровському районі функціонує логопедичний пункт як структурний підрозділ управління освіти, який забезпечує виявлення порушень мовлення у дітей та надання логопедичнихпослуг учням початкової ланки ЗЗСО.

При логопедичному пункті створено 13 логопедичних кабінетів, розміщених у ЗЗСО №№ 42, 65, 66, 98, 99, 126, 182, 184, 195, 228, 258, 265, СШ-І № 14, облаштованих для надання логопедичних послуг (допомоги) у закладах загальної середньої освіти району. Вчителі-логопеди  логопедичного пункту забезпечують організацію надання корекційно-розвиткових послуг дітям з порушеннями мовлення та дітям з особливими освітніми потребами закладів освіти Дніпровського району.

Для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю до закладів освіти Дніпровського району міста Києва створені умови (встановлено пандуси) у 21 закладі освіти: ЗДО №№ 566, 591, 522; СЗШ №№ 4, 42, 128, 180, 182, 224; СШ № 148 (приміщення початкової школи); НВК № 141 «ОРТ», НВК № 183 «Фортуна», НВК № 209 «Сузір’я», НВК «Домінанта», НВК «Щастя», Технічному ліцеї, СШ-І №№ 14, 26, ЦТХТДЮ «Зміна», ЦДЮТ, ДЮСШ № 10, а також в інклюзивно-ресурсному центрі № 4 Дніпровського району м. Києва.  У СЗШ № 128 м. Києва та  СЗШ № 42 м. Києва встановлено ліфти
(по 2 шт.).

Як фінансується  НУШ?

У 2020 році для створення нового освітнього середовища «Нова українська школа» були виділені видатки на загальну суму 71 833, 3 тис. грн. (в т.ч. кошти субвенції з державного бюджету в сумі 11 410,8 тис.грн.). Управлінням освіти було придбано:

− мультимедійний комплект (інтерактивна дошка, проектор, ноутбук, документкамера),  багатофункційний пристрій, навчальне приладдя на загальну суму 15871,6 тис.грн.;

− одномісні парти із стільцем,  меблі для вчителів на 18 161,0 тис.грн.;

− дидактичні матеріали для проведення розвиваючих занять в перших класах 4011,7 тис.грн.;

− заклади освіти за кошти субвенції були забезпеченні дезінфікуючими та антисептичними засобами для рук та поверхонь на загальну суму 4 789,2 тис.грн.;

− виконано поточний ремонт у приміщеннях перших класів на загальну суму 29 000,0  тис. грн.

У 2021 році для створення нового освітнього середовища «Нова українська школа» передбачені видатки з місцевого бюджету на загальну суму 55 209,5 тис. грн. Для закладів освіти буде придбано:

− мультимедійний комплект (інтерактивна дошка, проектор, ноутбук, документкамера),  багатофункційний пристрій, навчальне приладдя на загальну суму 16 231,9 тис.грн.;

− одномісні парта із стільцем,  меблі для вчителів на 10 928,7 тис.грн.;

− дидактичні матеріали для проведення розвиваючих занять в перших класах 3 998,9 тис.грн.;

− заплановано поточний ремонт у приміщеннях перших класів на загальну суму 24 050,0  тис. грн.

 Які виникають труднощі впровадження реформи?

Жодних труднощів немає. У кожного з нас є робота, безпосередні обов’язки і завдання, які ми виконуємо із задоволенням і з орієнтацією на успіх. Робимо все для того, щоб освіта Дніпровського району мала найкращі показники якісної організації будь-якого процесу. І для цього потрібен чіткий план, ефективний процес, наполегливість, терпіння і бажання!